До мене досить часто (особливо восени, з початком навчального року) звертаються стривожені батьки: дитину наче підмінили! Була спокійною, врівноваженою, а тепер — істерики, скандали, бійки. Не інакше — біс вселився, рятуйте-поможіть!
Спершу хочу заспокоїти схвильованих батьків: імовірність того, що у вашу дитину в буквальному сенсі вселився демон, вкрай низька. Як визначити наявність такого «підселення», я розповім у кінці статті — адже спершу треба виключити інші, значно поширеніші й прозаїчні причини.
Почнемо з віку виникнення проблем
Розрив енергетичної пуповини
У 7–8 років дитина поступово виходить з-під захисту енергетичного поля матері та починає формувати власний енергетичний кокон. Цей процес триває приблизно до 16–18 років, а остаточно завершується близько 21 року.
Дитина не усвідомлює цього відриву, але на підсвідомому рівні відчуває його — і тому починає вимагати більше уваги, «тягне» енергію з батьків, наче прагнучи впевнитися: ви мене ще любите? Ви поруч і готові захищати?
До цього додається ще й нове соціальне середовище — школа, новий статус, обов’язки, навчання, домашні завдання.
Щоб полегшити цей перехід, іноді достатньо грамотної психологічної підтримки.
Що робити, якщо ситуація не критична
Якщо вас турбують лише незначні зміни в поведінці дитини, без серйозних скандалів чи постійних істерик — достатньо трохи допомогти: навчити дитину брати енергію не тільки від батьків, а й зі взаємодії з соціумом.
Спільне навчання, ігри з однолітками, участь у колективних заходах дають позитивний енергетичний заряд, необхідний для формування власного захисту. Проблема в тому, що не всі діти вміють налагоджувати стосунки з оточенням.
Якщо вам легко дається спілкування — навчіть цьому дитину. Якщо ж ви самі не дуже соціальна людина — краще звернутися до дитячого психолога. Він підкаже, як вашій дитині стати частиною колективу, не втрачаючи себе й поважаючи інших. Такий підхід дуже важливий: багато дітей відмовляються від своїх інтересів, щоб сподобатися популярним однокласникам, або ж, навпаки, намагаються нав’язати іншим свою волю.
Як відрізнити енергетичні проблеми від психологічних
Отже, ви всіляко підтримуєте дитину в перехідному періоді, але істерики й скандали не припиняються, а лише посилюються. Як зрозуміти, чи це психологія, чи енергетика?
Звертайте увагу, чи має істерика причину: можливо, дитина втомилася, не виспалася, посварилася з друзями або має труднощі у стосунках із вчителями (на жаль, іноді трапляються емоційно жорстокі педагоги). Здайте аналізи на гормони — у підлітковому віці гормональні сплески можуть серйозно впливати на поведінку.
Якщо істерики мають логічне пояснення — допоможе психолог або ендокринолог, який навчить дитину справлятися зі стресом.
Але якщо емоційні вибухи відбуваються «на рівному місці», без жодних очевидних причин — це привід задуматися про енергетичні пробої.
Пристріт, порча, родові прокляття та одержимість
У моїй практиці другою за частотою після психологічних проблем причиною неадекватної поведінки дітей є негативні родові програми.
Через розрив енергетичної пуповини дитина стає вразливою до родового негативу, який передається з покоління в покоління. Старші члени роду, навіть маючи на собі порчі чи підселення, вже навчилися з цим жити. А от дитина, щойно вийшовши з-під материнського захисту, стикається з потужною негативною енергетикою, підсвідомо її відчуває, лякається і кричить про допомогу. Але пояснити це звичайними словами не може — тому здається істеричною та неконтрольованою.
У цей період дитина також особливо вразлива до пристріту, порчі від заздрісних людей і навіть до одержимості негативними сутностями.
Як перевірити, чи причина — в негативній енергетиці
Щоб перевірити, чи є на дитині родове прокляття або негативна сутність, можна замовити молебень за здоров’я. Але — увага! — лише один раз.
Якщо причиною істерик є енергетична програма, молебень може спровокувати у дитини спалахи агресії, люті. Уточніть, у який день його читатимуть, і поспостерігайте за дитиною. Якщо в цей день станеться раптовий емоційний вибух — дуже ймовірно, що на дитині справді є негатив.
Я не рекомендую одразу замовляти сорокоусти чи інші тривалі служби, поки не стане ясно, з чим саме ви маєте справу. Інакше можна лише погіршити ситуацію, зробивши з дитини «істеричного монстрика».
Чи допоможуть молитви й очищення в храмі?
Так, але тільки якщо родина дитини дійсно віруюча, дотримується постів і живе за церковними законами. Якщо ж до церкви звертаються лише тоді, коли «гримнуло» — результату, на жаль, можна чекати довго, якщо він узагалі буде. А страждатиме при цьому дитина.
На завершення
Істерики й конфлікти — це нормальні супутники шкільного віку. Питання не в самій наявності проблем, а в їхній частоті та причинах. Шукайте їх уважно, не знецінюйте відчуття дитини — і тоді вам буде простіше зрозуміти, чи потрібна допомога психолога, священника чи енергетичного цілителя.