Цей псалом увійшов до молитов 9-ї години, присвяченої спогаду Хресної смерті Спасителя.
За словами святих євангелістів Марка і Матвія, саме «о дев’ятій годині» Христос востаннє вигукнув із проханням на Хресті:
«Боже Мій, Боже Мій! Для чого Ти Мене залишив?»
А потім промовив:
«Отче! В руки Твої віддаю дух Мій».
І, сказавши це, віддав дух (Лк. 23:46).
85-й псалом — один із найтрагічніших і найсильніших молитовних псалмів.
У ньому звучить крик душі, остання надія на допомогу, визнання власного безсилля.
Немає сенсу говорити про трагічність моменту — він найпохмуріший і найжахливіший в історії людства.
Безвихідь. Жах. Темрява.
Але весь цей морок тимчасовий, поки наша душа не прорветься крізь темряву до Світла.
«Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я бідний і злиденний.
Збережи душу мою, бо я благоговію перед Тобою;
спаси, Боже мій, раба Твого, що покладається на Тебе».
Господи, почуй мене!
Зійди до мене, немічного, до мого болю. Немає сил терпіти більше. Чаша моя переповнена.
Ти — моя єдина надія і захист. До Тебе кличу, Боже мій. Почуй мене!
«Помилуй мене, Господи, бо до Тебе кличу щодня».
Моя жага до Тебе не знає меж, любов — перешкод, душа постійно рветься до Тебе, серце не замовкає.
**«Звесели душу раба Твого,
бо до Тебе, Господи, підношу душу мою.
Бо Ти, Господи, благий і милосердний,
і багатомилостивий до всіх, хто кличе Тебе.
Почуй, Господи, молитву мою
і прислухайся до голосу моління мого.
В день скорботи моєї кличу до Тебе,
бо Ти почуєш мене».**
Молю Тебе, Господи, помилуй мене!
Ці слова — єдине, що залишилося в мене.
Знаю, Господи, що Ти чуєш мене, що знаєш про мої страждання.
Молитва до Тебе дає силу та втіху, дозволяє скинути важкий тягар накопичених переживань, очищає душу, дає можливість і надалі нести свій хрест.
**«Немає між богами, як Ти, Господи,
і немає діл, як Твої.
Всі народи, створені Тобою,
прийдуть і поклоняться перед Тобою, Господи,
і прославлять ім’я Твоє.
Бо Ти великий і твориш чудеса,
Ти, Боже, єдиний Ти».**
Хай у мене буде одна думка — про Тебе.
Збережи мене, Господи!
Зненавиджу слова світу, нехай побачить серце моє Тебе.
Тобі одному служитиму.
**«Настав мене, Господи, на шлях Твій,
і ходитиму в правді Твоїй.
Утверди моє серце у страху імені Твого.
Буду славити Тебе, Господи, Боже мій,
усім серцем моїм і славити ім’я Твоє вічно.
Бо велика милість Твоя до мене:
Ти визволив душу мою від пекла глибокого».**
Стоятиму в страху Божому, щоб Він викорінив у мені всі пристрасті, що хочуть відлучити мене від Тебе, Господи.
Тримаю світильник мій палаючим, щоб він не погас і не вкинув мене в темряву.
Наповню посудину оливою, поки ще в тілі, щоб вона сяяла і привела мене до Царства Твого.
У світлої душі — світильник, що світиться.
У злої — немає світла, вона падає в темряву.
Каюся, Господи, і зрікаюся гріха.
**«Боже! Горді повстали на мене,
і зграя бунтівників шукає душі моєї:
не ставлять вони Тебе перед собою.
Але Ти, Господи, Боже щедрий і благосердний,
довготерпеливий, багатомилостивий і істинний,
поглянь на мене і помилуй мене.
Даруй силу Твою рабові Твоєму,
і спаси сина раби Твоєї.
Покажи на мені знамення на благо,
нехай бачать ті, що ненавидять мене, і засоромляться,
бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене».**
Хто пізнав славу Твою — той пройшов через невіру.
Хто пізнав любов — той зрікся ненависті.
Хто пізнав чистоту — той утік від нечистоти.
Хто пізнав добро — той зненавидів зло.
Все, що від Тебе, — все на благо.
Цим втішаюся у темні часи, тримаючи свій світильник запаленим.
Блаженний, хто кличе до Тебе.
Блаженний, кому Ти відкриваєшся і відповідаєш.
Помилуй мене, Боже, за великою милістю Твоєю!