«У важкі хвилини життя завжди читай Псалом 16!» — почула я на проповіді від священника.
Кожен вірш цього псалма — це звернення до Всевишнього з проханням про захист і допомогу Божу.
Як писав святий преподобний Єфрем Сирин:
«Псалом — це тиша душі, він винагороджує миром.
Псалом — посередник дружби, єднання роз’єднаних, примирення ворогуючих.
Псалом — це залучення ангельської допомоги, зброя проти страху вночі, заспокоєння від денної праці,
безпека немовлят, прикраса для літніх, розрада для старців, найпристойніше оздоблення для жінок».
Цей псалом потрібно читати тоді, коли хочеш, щоб твої молитви були почуті.
Багато православних християн регулярно читають вдома Псалтир. Або хоча б чули про Книгу псалмів царя Давида.
Псалом 16 також входить до ряду пісень, які були написані царем Давидом.
Якщо говорити узагальнено, то значення цієї пісні полягає в тому, що Господь — єдиний захист для кожної людини.
16-й псалом — це дуже сильна молитва.
Читати її потрібно усвідомлено і з відкритим серцем, і тоді Господь почує твої молитви й допоможе.
Псалом 16
Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє!
Почуй молитву мою із уст необлудних!
Від Твого лиця нехай вирок мій вийде,
а очі Твої нехай бачать мою правоту!
Ти випробував моє серце,
навістив уночі, перетопив мене й не знайшов чогось злого.
І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило.
А в людських ділах, за словом уст Твоїх,
я стерігся доріг гнобителя.
Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх,
щоб кроки мої не хиталися!
Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже,
нахили Своє вухо до мене, вислухай мову мою!
Покажи дивну милість Свою,
Спасителю тих, хто вдається до Тебе
від заколотників проти правиці Твоєї.
Хорони мене, як зіницю ока,
у тіні Своїх крил заховай мене
Від безбожних, що гублять мене,
смертельні мої вороги оточили мене!
Товщем замкнули вони своє серце,
уста їхні говорять бундючно.
Вороги оточили тепер наші кроки,
наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
Кожен із них подібний до лева, що прагне шарпати,
й як левчук, що сидить в укритті…
Устань же, о Господи, його попередь,
кинь його на коліна!
Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Від людей рукою Своєю, Господи,
від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті,
що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево!
Ситі їхні сини,
останок же свій для дітей вони лишать.
А я в правді побачу обличчя Твоє,
і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!