Читаючи псалми, не слід прагнути особливих відчуттів чи захоплення. Не варто віддаватися емоціям, адже вони оманливі й минущі: на нас може впливати недавнє спілкування, переглянутий фільм, прочитана книга, погода чи навіть фізичний стан.
У молитві потрібно занурюватися глибше за почуття. Нехай наша воля — через зусилля, незручність, спротив і розгубленість — свідомо веде нас до спілкування з Богом.
Псалом 26 був написаний Давидом під час переслідувань Саула, ще до того, як пророк Самуїл помазав його на царство Ізраїлеве.
Це був надзвичайно важкий період у житті Давида, коли всі відвернулися від нього.
Головна думка, серцевина псалма — це прославлення Творця, Який захищає від бід усіх, хто вірить у Нього.
«Господь — світло моє і спасіння моє: кого мені боятися?
Господь — твердиня життя мого: кого мені страшитися?» (Пс. 26:1).
Зробити Господа своїм опертям — ось наша найвища мета. Це означає покладати всю надію на Нього, черпати сили виключно в Його могутності та любові, бути вірним і відданим Йому до кінця. І Він віддасть сторицею.
«Якщо нападають на мене лиходії, супротивники та вороги мої, щоб пожерти тіло моє,
то вони самі спотикаються і падають.
Якщо полк стане проти мене — не злякається моє серце;
якщо війна повстане проти мене — і тоді я буду довіряти» (Пс. 26:2-3).
Якщо ми радіємо спілкуванню з Богом, як рослина радіє сонцю, якщо ми блаженні, коли Він поруч, і прагнемо до Нього більше, ніж до всього іншого, то це вірна ознака того, що ми належимо до тих, кого Він береже.
«Одного прошу я у Господа, одного тільки шукаю:
щоб жити мені в домі Господньому по всі дні життя мого,
щоб споглядати красу Господа і перебувати в храмі Його…» (Пс. 26:4).
Випробування рятівні. Вони змінюють людину та її життя. Чим густіша темрява, тим яскравіше сяє спасенне світло.
«Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю,
помилуй мене і вислухай мене.
Серце моє говорить від Тебе: шукайте лиця Мого;
і я шукатиму лиця Твого, Господи.
Не ховай від мене лиця Твого,
не відкидай у гніві раба Твого.
Ти був моїм помічником,
не відкинь мене і не покинь мене,
Боже, Спасителю мій!» (Пс. 26:7-9).
Псалми — це цілюща волога, яка зміцнює душу, необхідна нам так само, як мандрівникові вода і хліб у дорозі.
Псалми — це наш завіт із Богом, знак нашої єдності з Ним. Якщо ми з Господом, нам нема чого боятися: Він захистить, підтримає й утішить нас.
Бог — наша єдина опора, твердиня та прапор.
«Бо іноді Бог говорить із нами найвідвертіше, коли застає нас зненацька» (Клайв Льюїс).