10 вересня закінчували польові роботи, прибирали сіно, влаштовували застілля. У церковному календарі ця дата позначена як свято Собору преподобних отців Києво-Печерських.
Києво-Печерська лавра – історичне місце з унікальними підземними печерами та духовною атмосферою.
Першим ченцем став Антоній. Він розкопав печеру на пагорбі, збудував монастир і вів затворницьке життя. До нього почали приєднуватись інші священнослужителі, і, зрештою, виникла громада.
Довгий час про Преподобних отців ніхто не знав. Мовчання порушив Київський митрополит Петро.
Подейкують, що Господь подарував преподобним отцям Києво-Печерським чудотворні мощі.
Преподобні отці Києво-Печерські заступаються всім, хто перебуває в смутку та бідах. Їм молилися за зцілення душі. Кожен, хто хоче здобути спокій і мир, має відвідати це святе місце або помолитися іконі.
За традицією, у це свято накривали багатий стіл, скликали гостей, жартували та сміялися. Торговці вірили, що у справах настане період благодаті. З поля брали трохи сіна та ховали в затишному місці.
Що не можна робити цього дня?
Віруючі не виходили в ліс поодинці, боялися зустрітися з лісовиком. Цього дня брали частування і клали на пеньок, сподіваючись задобрити дух лісу.
Лаятись і кричати, відстоювати правоту.
Ділитись із сторонніми своїми думками та планами. Погань почує і все поміняє.
Витрачати останні кошти.
Навантажувати себе роботою.
Цього дня прийнято молитися про зцілення та душевне заспокоєння. Добра справа — відвідати хворих та засуджених, дарувати їм підтримку. На Русі замовляли від пияцтва.