7 лютого православна церква відзначить свято на честь ікони Божої Матері «Втамуй мої печалі». Історія чудес, пов’язаних з іконою «Втамуй мої печалі», починається з її виникнення у Східній Європі у XV столітті. Вона була написана в той час, коли люди шукали втіхи та підтримки у важкі моменти свого життя. На ній зображені Пренепорочна Діва і найсвятіше немовля, а сам образ допомагає зцілитися від тяжких хвороб, захиститися від зла та бід.
У міру того, як слава про ікону поширювалася, люди почали ділитися історіями про те, образ допомагав їм у їхніх потребах та печалі.
Одні люди стверджували, що ікона зцілила їх від важких хвороб, інші – що вона допомогла їм вирішити сімейні та фінансові проблеми, захищала від пристріту та псування, допомагала розуму набути чистоти. Такі історії з’являються і нині, адже Богоматір ніколи не залишає тих, хто звертається до неї у молитвах, у біді.
Про що молитися іконі Божої Матері «Втамуй мої печалі»?
Молячись перед іконою Божої Матері «Втамуй мої печалі», віруючі просять у образу про багато благ. Так, найчастіше, віруючі просять таке:
дарувати здоров’я;
зцілити від хвороби;
захистити від зла;
уберегти від бід;
заспокоїти душу; вигнати гріховні думки;
пробачити гріхи.
Однак, важливо розуміти, що, просячи будь-якого блага у святого образу, людина має бути чистою душею, покаятися в скоєних гріхах і помилках, усвідомити їх, звертатися до святого лику в щиру молитву, а не з бажанням чарівного зцілення від усіх бід і негараздів у житті.
Молитва до іконі Божої Матері «Втамуй мої печалі»:
“Надіє всіх кінців землі, Пречиста Діво, Владичице Богородице, Утіхо моя! Не відкидай мене грішного, бо на Твою милість уповаю: погаси в мені полум’я гріховне і покаянням окропи висохле моє серце, очисти розум мій від гріховних помислів, прийми благання мої, від душі і серця із зітханням принесене Тобі.
Будь за мене Заступницею до Сина Твого і Бога, втихомир гнів Його Материнськими Твоїми молитвами; душевні і тілесні язви зціли, Діво Владичице, втамуй хвороби душі і тіла, втихомир бурю лихих нападів ворожих, полегши тягар гріхів моїх. І не залиш мене до кінця загинути, і печаллю скрушене серце моє утіш, щоб славив я Тебе до останнього подиху мого. Амінь.”