Іоан Золотоуст: що слід зробити 26 листопада, щоб не думати про злидні та забути про біди й смуток
Іоан Золотоуст: що слід зробити 26 листопада, щоб не думати про злидні та забути про біди й смуток

Іоан Золотоуст: що слід зробити 26 листопада, щоб не думати про злидні та забути про біди й смуток

26 листопада православні християни вшановують Іоана Золотоуста – одного з найшанованіших святих. У народному календарі цей день називали Іваном Золотоустим, або Златоустом. Наші предки саме в цю пору ліпили пельмені. Вважалося, що це проста, але важлива справа, яка забезпечує ситу зиму. Її пов’язували і з міцним здоров’ям, і з достатком у домі.

Щороку 26 листопада (13 листопада за старим стилем) православна церква відзначає день пам’яті святителя Іоана Золотоуста, архієпископа Константинопольського. Він – один із трьох Вселенських святителів і учителів Церкви разом із святими Василієм Великим і Григорієм Богословом.

Святителя вшановують тричі на рік:
– 26 листопада – день пам’яті;
– 27 вересня – день його преставлення;
– 9 лютого – день перенесення мощей.

Іоан Золотоуст

Згідно з переданням, Іоан Золотоуст народився в Антіохії (Сирія) у 347 році. Він отримав чудову освіту, яку продовжив у Афінах, куди його відправили у 18 років.

Там він вивчав Святе Письмо, а повернувшись додому, прийняв хрещення. Після смерті матері Іоан пішов до монастиря, де прийняв чернецтво і провів чотири роки у строгому усамітненні, з яких два – у повному мовчанні.

Повернувшись до міста, він прийняв священство і через п’ять років був поставлений у пресвітери. У ті часи проповідь була основним способом навчання. Іоан, освічений, глибокий і мудрий проповідник, умів донести слово Боже до серця кожного. Народ прозвав його Золотоустом, тобто «той, хто має золоті уста».

Святий відомий своїми численними богословськими працями: «Про Промисел», «Книги про дівство», «До молодої вдови» та іншими. Він опікувався й доброчинністю: сприяв будівництву лікарень і притулків.

За сприяння імператора Аркадія його поставили архієпископом Константинополя. Але невдовзі правитель пожалкував про своє рішення. Іоан Золотоуст не боявся говорити правду, викриваючи несправедливість і жадібність влади. За це його відправили у заслання. Дорогою святитель, який уже був у похилому віці, помер.

Народний календар: Іван Золотоуст

Здавна на Івана Золотоуста люди зранку йшли до храму, щоб помолитися за здоров’я рідних, попросити допомоги у справах і зміцнення сил.

У цей день починали ліпити про запас пельмені та вареники з різними начинками, у тому числі пісними, адже попереду – Різдвяний піст. Але до його початку можна було поласувати м’ясними та рибними стравами.

У народі вірили: чим більше пельменів виліпиш і з’їси на Івана Золотоуста, тим успішнішим буде наступний рік. Хвороби оминатимуть, а достаток і удача не покинуть дім до самого свята наступного року.

Іван Золотоуст: народні прикмети

– У цей день сняться віщі сни, але щоб вони збулися, їх не можна розповідати до обіду.
– Дощ 26 листопада – до гарного врожаю.
– Іній на деревах – до щедрого року.
– Якщо вдень піде сніг – чекали морозів.

Іменини цього дня святкують Івани та Германи. Люди, народжені 26 листопада, вважаються красномовними та здатними до публічної діяльності.

Що можна робити на Івана Золотоуста

Крім ліплення пельменів, господині прали білизну, яку слід було сушити надворі. Вірили, що вітер «видує» з речей усі хвороби та негаразди.

Також у цей день слід говорити одне одному добрі, теплі слова. Іоан Золотоуст умів це робити майстерно: за переказами, під час його проповідей у храмі стояла така тиша, що люди чули дихання один одного.

Що не можна робити на Івана Золотоуста

Іван Золотоуст не терпить суєти й конфліктів. У народі казали: цього дня потрібно завершити все заплановане, не метатися й не переносити справи.

Під забороною:

– Лайка, плітки, наклепи – до хвороб.
– Шиття білизни – такі речі принесуть біду і майстрині, і тому, хто їх носитиме.
– Віддавати дитячі речі й іграшки – разом із ними піде удача, призначена власним дітям.
– Стригтися, фарбувати волосся, міняти зачіску – до втрати привабливості.

Категорично заборонялося приймати подарунки як винагороду за роботу. Іоан Золотоуст був людиною безкорисливою, і його праця була безплатною. Старці казали: той, хто порушить цей заборон, проведе весь рік у нужді та смутку.

error: Content is protected !!
We use cookies in order to give you the best possible experience on our website. By continuing to use this site, you agree to our use of cookies.
Accept