У цю суботу, напередодні великого свята Святої Трійці, Свята Церква звершує особливе поминання — Вселенську Троїцьку поминальну суботу.
Чому її називають поминальною — зрозуміло. Передусім у цей день віряни моляться за спокій душ своїх рідних, близьких, батьків, усіх, хто відійшов у вічність. Але не лише за них.
Саме в цей день Церква звершує загальне поминання всіх від віку спочилих православних християн — від часів Христа й до наших днів.
Чому це відбувається саме напередодні Трійці?
Тому що свято П’ятидесятниці — це день народження Церкви, день, коли Святий Дух зійшов на апостолів. І з того моменту постала Єдина, Свята, Соборна й Апостольська Церква, яка обіймає всіх вірних — як живих, так і тих, хто відійшов у вічність.
Церква охоплює не лише земне життя, але й загробне. Дехто із спочилих перебуває у святих оселях Господніх, у Царстві Небесному. Інші — через гріхи не досягли цього й страждають. Але й за них Церква молиться, бо всі вони — її частина.
У Троїцьку поминальну суботу Церква з особливою ревністю молиться за тих, хто відійшов із життя без належної християнської підготовки. Адже кожна людина має готуватися до смерті — каятися, сповідатися, причащатися, читати канон на відхід душі.
Особливо згадуються ті, хто помер раптово, у нещасних випадках, потонув, загинув у дорозі, був убитий чи розтерзаний звірами й не отримав християнського поховання. Для таких душ цього дня підноситься особлива молитва.
Сьогодні, зважаючи на події ХХ–ХХІ століть — війну, репресії, переслідування — багато людей померли без покаяння та святих Таїнств. І саме їм особливо потрібна наша молитва.
Як звершується поминання в Троїцьку поминальну суботу?
У п’ятницю ввечері, під час вечірнього богослужіння, читається 17-та кафізма, яка містить потрійне молитовне прохання за спочилих: двічі під час читання й третє — після шостої пісні канону.
Тому тим, хто бажає особливо помолитися за своїх спочилих, варто прийти на вечірню службу у п’ятницю.
У суботу на Літургії звершується заупокійна проскомидія, виголошуються єктенії, а після служби — панахида.
Це справжнє духовне свято для спочилих. Бо за кожного, кого згадують на проскомидії, священник виймає часточку з просфори зі словами:
«Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (ім’я)».
Після Літургії ці часточки вкидають у чашу з Кров’ю Христовою зі словами:
«Омий, Господи, гріхи тут пом’янутим Чесною Кров’ю Твоєю, молитвами святих Твоїх».
Як ще можна допомогти спочилим?
Найбільше благо для них — участь живих у Таїнстві Причастя. Якщо ми самі в цей день сповідаємося та причащаємося, то стаємо єдиним тілом із Христом, а через наші записки про поминання — мостом між Небом і тими, хто відійшов.
Часті запитання:
???? Коли буває Троїцька поминальна субота?
Щороку по-різному. Вона припадає за день до свята П’ятидесятниці (Трійці), яке святкується на 50-й день після Великодня. Тож дати рухомі.
???? Чи можна цього дня молитися за самогубців?
Церква не поминає самогубців у жоден день, бо самогубство — це свідоме відкинення Божого дару життя. Навіть у Троїцьку суботу вони не згадуються під час церковного богослужіння.
Виняток можливий лише тоді, коли людина мала психічне захворювання, підтверджене медичною довідкою. У такому випадку родичі звертаються до архієрея за дозволом на відспівування. Якщо його надають і людину відспівують — її вже можна поминати нарівні з усіма.
А що робити тим, хто хоче помолитися за душу самогубця приватно?
У такому разі читають особливу молитву святого праведного Лева Оптинського:
«Знайди, Господи, загиблу душу раба Твого (ім’я); якщо можливо — помилуй. Невимовні суди Твої. Не постав мені в гріх цієї моєї молитви, але нехай буде свята воля Твоя».
Цю молитву можна читати вдома, з глибоким смиренням, уповаючи на милість Божу.
Запрошуємо всіх до спільної молитви в Троїцьку поминальну суботу. Адже саме в цей день наші померлі родичі, друзі, знайомі особливо чекають духовної допомоги. Добре побувати на вечірньому богослужінні, на Літургії, а також — якщо є змога — відвідати цвинтар і помолитися біля могил рідних.
Нехай у цьому зміцнить і благословить нас Господь!
Амінь.