Сьогодны, 6 квітня 2023 року, церква вшановує пам’ять преподобного Захарія.
Жили у Києві два славні чоловіки – Сергій та Іван. Прийшли вони до Церкви Печерської і прийняли там духовне братство перед іконою чудотворної Пресвятої Богородиці.
Минули роки, і Іван сильно захворів. Закликав він тоді себе ігумена Никона Печерського і попросив його віддати весь маєток свій жебракам. А Сергію віддав на тисячу гривень срібла та сто гривень золота – ці гроші брат його мав віддати синові Іоаннак – Захарію, якому на той момент виповнилося лише 5 років. Також опіку над сином він довірив Сергію.
Коли Захарій виріс і було йому вже 15 років, то захотів отримати срібло та золото, залишене батьком. Сергій же, вражений дияволом, вирішив усі гроші залишити собі, а юнакові відповів: “Батько твій весь маєток віддав Богу, у Нього проси срібло і золото, Він тобі винен, якщо тебе помилує. Я ж тобі нічого не винен: ні твоєму батькові, ні тобі жодного золотого, це тобі зробив твій батько за своїм безумством, роздав увесь маєток свій на милостиню, тебе ж бідним і жебракам залишив».
Почувши про це, хлопець заплакав. Попросив він тоді Сергія, щоб той поділився хоча б половиною коштів, а Сергій жорстокими словами продовжував, що батько Захарія сам віддав все майно церкви. Розлютився юнак і сказав: “Якщо не взяв, ходи і присягнися в церкві Печерській перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, де союз братолюбства прийняв з моїм батьком”.
Сергій пішов без вагань у храм, схилив коліна перед іконою Пресвятої Богородиці та поклявся, що не брав тисячі гривень срібла ні ста гривень золота. А потім він захотів поцілувати ікону, але навіть наблизитись до неї не зміг. Відразу Сергій почав кричати: “Преподобні отці Антонію і Теодосію, не вели мене губити ангелові цьому немилостивому, моліться ж до Пресвятої Пані Богородиці, щоб відігнала від мене багатьох бісів, які їм віддали. Нехай візьмуть срібло і золото, замкнене в келії моєї”. І справді, гроші знайти у місці, яке він вказав.
Захарія, отримавши батьківські гроші, віддав усе ігумену (був тоді Іван), щоб той витратив їх на все, що потрібне Церкві. Сам він постригся і був ченцем у Печерському монастирі все своє життя.
Тропар:
Як наслідок твого постницького життя, блаженний Захарія, ти отримав велику силу над бісами, молись, щоб і нам позбутися їхніх підступів, отримати прощення гріхів і велику милість.
Кондак:
Який яскраво просяяв у постництві і явився залякуванням для бісів, особливо шанований Захарія, зміцни і нас твоїми молитвами в намірі вести постницьке життя і позбутися бісівського лиходійства, нехай прославляємо тебе.