Молитва — це спілкування з Богом, і для православного християнина вона є особливо важливою частиною життя. Звісно, ми не народжуємося з уже закладеними в пам’ять текстами молитов або знаннями про те, як правильно молитися. Ці навички людина набуває впродовж життя. І дуже добре, коли значення молитви прищеплюється дитині з раннього дитинства її найближчими людьми — батьками.
Багато що в становленні дитини на шляху православної віри залежить від сім’ї, у якій вона росте, від віри мами й тата та їхнього прагнення передати це цінне багатство — віру в Христа — своїй дитині. Як же привчати дітей до молитви?
Мудрі святі отці кажуть, що виховувати дитину у вірі потрібно ще в утробі матері, адже, крім фізіологічного зв’язку, жінка й дитина мають також міцний духовний зв’язок. Тому під час вагітності на немовля впливає духовне життя матері: читання молитов, відвідування Богослужінь, участь у Таїнствах Сповіді та Причастя. Благодать Божа, яку отримує майбутня мати, передається і її дитині, торкаючись її душі. Саме тому важливо використовувати період вагітності, щоб закласти основи віри в дитині.
Коли дитину хрестять, вона стає членом Церкви Христової. Але часто батьки на цьому етапі «розслабляються»: мовляв, хрестик є, Таїнство Хрещення відбулося — що ще потрібно? Але важливо власним прикладом показувати дитині шлях до Христа. Потрібно намагатися якомога частіше брати дитину на Богослужіння, причащати її Святих Христових Таїн, а самим регулярно сповідатися й причащатися. Дитина має бачити, як батьки моляться разом, ходять на службу до храму, готуються до Сповіді й Причастя, чинять добрі справи, люблять і турбуються одне про одного в сім’ї.
«Не можна просто дати дитині молитовник, вказати сторінку й сказати: “Читай!” Це не принесе користі. Спочатку потрібно власним прикладом показати, як молитися, коли вся сім’я стає перед лицем Господнім і читає молитву».
Дитина, бачачи, що молитва — це звична частина життя її батьків, сприйматиме таку традицію як норму й з часом сама потягнеться до молитовника, щоб бути, як мама і тато. Виховання починається в родині.
Добре, коли в сім’ї моляться не лише вранці та ввечері, а й перед їжею за спільним столом. Якщо молитва є частиною родинного життя, дитина засвоює її природно й органічно.
Також корисними для батьків є недільні школи або гуртки для дошкільнят при храмах. Якщо такої можливості немає, можна використовувати православну літературу: дитячу Біблію, притчі, розповіді та пояснення Закону Божого. Сьогодні вибір християнських книжок для дітей досить широкий, і вони допомагають батькам розкрити суть і красу православної віри.
Водночас важливо пам’ятати, що до молитви, як і до віри в Христа, не можна примушувати. Не слід перевантажувати дитину складними текстами чи непосильними молитвословами. Усе має йти поступово, з любов’ю, і бути посильним для дитини.
«Сьогодні ми ведемо дітей до Бога, а настане час — вони поведуть нас до храму, молитимуться за наше здоров’я. Як ми навчимо, так вони й чинитимуть. Щоб виховувати дітей, треба виховувати себе. Діти дивитимуться на нас і вчитимуться тому, як ми живемо й молимося, щоб Господь завжди благословляв нас і захищав від зла».
Молитва за виховання дітей у християнському благочесті великомучениці Софії
О, багатостраждальна і премудра великомученице Христова Софіє! Душею ти стоїш перед Престолом Господа, а на землі, благодаттю, даною тобі, твориш різні зцілення. Поглянь милостиво на людей, що стоять і моляться перед твоїми мощами, і просять твоєї допомоги. Простягни до Господа свої святі молитви за нас і випроси прощення наших гріхів, зцілення хворих, розраду тим, хто в скорботі та біді. Вимоли для нас християнську кончину й добру відповідь на Страшному Суді, щоб ми разом із тобою славили Отця, і Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь.