Кого Бог любить більше? Чи взагалі доречно ставити такі запитання? Чи мають вони сенс, особливо на тлі загального невір’я в існування вищих сил? Саме в цьому і криється ключ до всього питання.
Ми не помилимося, якщо скажемо, що Бог любить усіх. Але чому для одних це очевидно, а інші цього не відчувають — і їм навіть здається, що Його не існує? Якщо спростити, то можна сказати так: Бог діє як особистість, а всі якості особистості, які притаманні Йому, частково відображаються і в нас (про викривлення цієї природи йдеться в інших статтях). Але як же тоді Бог може любити всіх однаково, якщо кожна людина сама визначає міру цієї любові?
Неможливо любити того, хто не дозволяє себе любити
Навряд чи ви зможете проявляти любов до людини і ставати їй ближчим, якщо вона цього не хоче й відштовхує вас. У духовному світі, з урахуванням свободи волі, усе відбувається подібним чином. Як же дозволити Богові стати ближчим до нас, пізнати себе та своє місце в цьому світі? Давайте розберемося.
У житті кожного з нас настає мить, коли виникають ледь відчутні, але глибокі думки про сенс нашого існування. Звісно, до цього ми вже не раз чули різні думки на цю тему, але в серці залишається відчуття недомовленості, порожнеча. Бо ніхто так і не дав нам задовільної відповіді на питання: «Хто я? Навіщо я тут? Куди я йду? Що буде потім?»
Тільки нерозумний може не бачити очевидного — рано чи пізно кожен із нас залишить цей світ. І як хочеться почути: що ж буде там? Чому жодна відповідь не заспокоює нас?
Чому ні наука, ні філософія, ні релігії не дають тієї відповіді, яка б принесла серцю мир?..
Відповідь досить проста: нам не потрібні лише теоретичні знання — нам потрібне саме Джерело цих знань і буття, Яке, незалежно від думок людей, відкриє нам не просто істинні смисли існування, а й подарує цілі та глибини, що виходять за межі нашого розуміння.
Коли ми визнаємо, що все навколо нас є творінням, ми визнаємо і найвищу владу над усім існуючим. А якщо ми допускаємо таку владу, то й творіння створене з певною метою і має межі та закони.
Визнаючи Бога Творцем і Законодавцем, ми погоджуємось з тим, що лише Він має право встановлювати закони, адже це Його світ.
Очевидно, що Той, Хто створив такий грандіозний проект, як Всесвіт, має необмежену силу. Але як простій людині, обплутаній турботами та проблемами, зустрітися з цим Джерелом? Як побачити Того, Хто особисто відкриє очі й покаже справжню мету життя?
З давніх-давен люди шукали відповіді; мислителі присвячували цьому все життя, аби хоч трохи зазирнути за завісу буття. Варто визнати, що деякі їхні ідеї були влучними. Наприклад, Сократ дійшов висновку, що існує певний початок усього — логос (з грецької — «слово»). Історія зберегла образ Сократа як особистості, яка цей логос пізнала. Проповідуючи істину аморальним правителям Греції, він викликав у них обурення й ненависть, тому його було засуджено до страти. Учні просили його втекти, але він відмовився. Для нього існувало щось вище за власне життя — він не хотів уникати відповідальності за свої переконання.
Скульптура Сократа
Сьогодні світ розбещений ще більше. Скільки спекуляцій навколо теми сенсу життя! Скільки ілюзій і помилкових шляхів!
Одні переконання — слабкі, побудовані на зациклених аргументах (наприклад, про сенс у дітях чи стосунках), інші — після досягнення яких не приносять спокою чи відчуття завершеності (як-от багатство). Є й інші, на перший погляд цікаві теорії сенсу життя, об які люди «розбиваються», а згодом у розпачі шукають нові смисли або створюють штучні.
Цим шляхом, на жаль, іде більшість людства — нічого не змінюється вже тисячі років.
Нам просто брешуть. З дитинства нав’язують хибні уявлення, замасковані під «єдино правильне».
Ті, хто мислить критично і прагне вирватися з полону системи, повинні навчитися думати не так, як більшість. Але це — непросто. Бо доведеться йти проти течії, протистояти тиску ззовні й боротьбі всередині себе.
І от зараз, у цю саму мить, у тебе є унікальна можливість — дозволити Самому Джерелу життя й істини відкрити тобі справжню реальність твого буття, перевернути уявлення про весь світ. Лише Той, Хто створив тебе і все навколо, може пояснити, навіщо Він це зробив — і тільки Він здатен дати тобі той спокій, якого всі ми так прагнемо.
Довести Бога неможливо — для іншого це завжди буде суб’єктивний досвід. Це якби я розповідав вам, як збирав у лісі дивовижні гриби. Це був мій досвід. Я не можу передати його вам, лише показати дорогу до того лісу — а йти туди чи ні, вирішувати вам. Або: ви ніколи не пробували апельсин, а я пробував. Як я можу описати вам його смак? Я можу використовувати порівняння, метафори, аналогії, але це буде лише тінь справжнього смаку.
Але маю радісну новину — Бог може бути пізнаний! Сам Бог дає доказ Свого існування — особисто вам, без посередників. Справжній Творець чекає кожну людину, щоб відкрити їй те, що вона марно шукає впродовж усього життя.
Хочеш, щоб твоє життя змінилось? Зроби те, що написано нижче — з вірою, щиро, відкривши свою душу, очікуючи відродження духа. Можеш сказати приблизно такі слова (головне — від щирого серця):
Молитва:
Боже, Творче, Господи всього сущого! Я так втомився від цього безцільного життя, тривог, страхів і переживань… Прости мене за все — за всі мої провини перед Тобою і перед людьми. Очисти мене Своїм Духом і дозволь мені ввійти в Твоє Царство любові й світла. Амінь.