90-й Псалом — «Хто живе під охороною Всевишнього…» — один із найвідоміших псалмів Псалтиря, книги царя Давида. Його радять читати в небезпечних ситуаціях, у смутку, скорботі, у важких обставинах життя. Преподобний Арсеній Каппадокійський говорив, що 90-й Псалом слід читати «щоб зник диявол, коли він з’являється людині або її лякає». Про силу цього псалма та його духовну користь говорили багато отців Церкви.
Останнім часом серед віруючих поширюється ідея, що потрібно читати 90-й Псалом протягом 40 днів по 40 разів на день — нібито такий молитовний подвиг здатен кардинально змінити життя людини на краще. Чи справді це так?
Протоієрей Андрій, відповідаючи на подібне запитання, зауважив, що ніколи раніше не чув про таку «духовну практику», і, більше того, в церковних джерелах немає жодної згадки про неї. Православна Церква також не має офіційного вчення про особливе читання 90-го Псалма протягом сорока днів.
Такі способи «змінити життя на краще» дуже схожі на магічне або окультне використання молитви зокрема й віри загалом. Для багатьох людей — як у минулому, так і нині — магічне мислення привабливе, бо передбачає прості та чіткі дії, які нібито повинні призвести до бажаного результату: зроби так і так, прочитай стільки-то разів, плюнь, подмухай — і все зміниться.
Але в реальності це не працює. А якщо якийсь магічний ритуал і дає результат, то точно не тому, що так діє Господь. За ворожіннями, обрядами та замовляннями стоять нечисті духи. Такі дії огидні перед Богом, і тим більше — використання молитовних текстів, псалмів як заклять. За такі вчинки людина, якщо не покається, відповідатиме як у земному житті, так і у вічності.
Чому ж виникла така практика? «90-й Псалом — дуже значущий у церковному вжитку. Зазвичай церковна людина знає його напам’ять. Його читають і під час важливих богослужінь (наприклад, під час літії при молитві за упокій), і в час серйозних випробувань. Але ніколи не йшлося про якусь конкретну кількість читань: можна прочитати один раз у біді, а можна — коли, наприклад, терпиш кораблетрощу й чекаєш порятунку — читати стільки разів, скільки зможеш», — пояснив протоієрей Андрій.
Число «сорок» також має символічне значення в Церкві. Наприклад, сорокоусти — це поминання живих і померлих за Літургією протягом сорока днів; сорок днів після смерті людина вважається новопреставленою; у деяких молитвах зустрічається читання короткої молитви «Господи, помилуй» сорок разів…
Ймовірно, хтось просто вирішив поєднати все в одне: найвідоміший псалом, сорокакратне повторення молитви й сорок днів — і вийшло те, що вийшло. Але займатися такою «практикою» не варто.
Християнину достатньо виконувати ранкове й вечірнє молитвене правило, відвідувати Богослужіння в неділю, читати Святе Письмо, сповідатися і причащатися, молитися Ісусовою молитвою, а якщо є можливість — додавати молитви до святих, Господа чи Пресвятої Богородиці, акафісти, Псалтир (перед цим бажано взяти благословення у духівника).
Молитва — це не заклинання, яке саме по собі змінює життя на краще. Наші долі — в руках Божих, і лише тоді, коли ми зростаємо духовно, намагаємося жити за Заповідями, за правдою Христовою, змінюємося самі — тоді змінюється і наше життя.
Допоможи, Господи!