23 жовтня, Православна Церква вшановує пам’ять одного з найулюбленіших народом старців — преподобного Амвросія Оптинського.
«Слава його була велика, текла сама собою — з уст в уста, без галасу, але з любов’ю. Знали: якщо в житті — сум’яття, горе чи заплутаність, треба йти до отця Амвросія — він усе розбере, утишить і потішить. Так роздавав він себе, не міряючи й не рахуючи. І, можливо, саме тому завжди вистачало, завжди було вино в його мехах, бо був він з’єднаний просто з Першим і безмежним океаном любові».
Про що моляться святому Амвросію Оптинському?
Віруючі звертаються до преподобного Амвросія з молитвами:
про тілесне й душевне здоров’я;
про зцілення від недуг;
про зміцнення у вірі та вразумлення;
про наставлення та добре виховання дітей;
про захист і мир у Вітчизні;
про допомогу в життєвих труднощах і скорботах.
Ще за життя старець користувався великою любов’ю народу. До нього їхали за порадою, молитвою, підтримкою. Незважаючи на фізичну неміч, отець Амвросій мав надзвичайну духовну силу, і за його молитвами Господь являв чудеса, що звершуються й нині.
Смирення і любов святого
У «Житії преподобного Амвросія Оптинського» сказано:
«У всіх словах і діях отця Амвросія проявлялося глибоке смирення, з якого народжувалася дивовижна любов. Він не поділяв людей на “поганих” і “добрих” — у кожному бачив образ Божий. Любов старця не була просто ставленням до когось — це був стан його душі».
Шлях преподобного Амвросія
У миру майбутній святий звався Олександр Гренков. Він народився 1812 року в побожній родині: батько був пономарем, дід — священником, а матір старець згадував як жінку святої праведності.
Після закінчення духовного училища Олександр вступив до семінарії, де вчився блискуче. Був веселим, товариським, і думки про чернече життя тоді ще не мав. Але під час тяжкої хвороби в останньому класі він дав обітницю: якщо Господь зцілить його — постригтися у монахи.
Так він і зробив. У Оптиній пустелі прийняв чернечий постриг з іменем Амвросій — на честь святителя Амвросія Медіоланського. Згодом став ієродияконом, потім — ієромонахом.
Однак невдовзі знову тяжко занедужав і до кінця життя залишався немічним тілом. Але духом був могутнім — приймав сотні відвідувачів, отримував десятки листів щодня, невпинно молився. Очевидці розповідали, що під час молитви обличчя старця сяяло світлом, а тіло ніби піднімалося над землею.
На запитання «Як жити?» він відповідав просто:
«Жити — не тужити, нікого не судити, нікому не досаждати, і всім моє шанування».
Святий відійшов до Господа у 1891 році. Його мощі були віднайдені у 1998 році і нині спочивають у Введенському соборі Оптиної пустині. Після смерті старець неодноразово являвся людям, зцілював і допомагав у скорботах.
Тропар, глас 5
Як до цілющого джерела
притікаємо до тебе, Амвросіє, отче наш.
Ти бо на шлях спасіння нас вірно наставляєш,
молитвами від бід і напастей охороняєш,
у скорботах тілесних і душевних утішаєш,
смирення, терпіння і любові навчаєш.
Моли Чоловіколюбця Христа
і Заступницю усердну —
спастися душам нашим.
Кондак, глас 2
Заповіт Пастиреначальника сповнивши,
старецтва благодать наслідував єси,
боліючи серцем за всіх,
хто з вірою прибігає до тебе.
Тому й ми, діти твої, з любов’ю взиваємо:
отче святий Амвросіє,
моли Христа Бога спастися душам нашим.
Молитва до преподобного Амвросія Оптинського
О великий старче й угоднику Божий, преподобний отче наш Амвросіє,
похвало Оптиної пустині та учителю благочестя всієї Русі!
Прославляємо твоє смиренне життя у Христі,
яким Бог звеличив ім’я твоє ще за життя,
а після упокоєння увінчав тебе славою небесною.
Прийми нині молитви нас, недостойних чад твоїх (імена),
що з любов’ю вшановують тебе і призивають твоє святе ім’я.
Визволи нас твоїм заступництвом від скорбот і бід,
від душевних і тілесних недуг, від спокус і злих підступів.
Низпосли нашій вітчизні від Господа миру, тиші та благоденства,
будь охоронцем святої обителі, в якій ти подвизався,
і всіх нас навчи смиренню, терпінню та любові у Христі Ісусі,
Якому належить уся слава, честь і поклоніння,
з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.