Ця молитва з’явилася багато століть тому, ще в часи зародження чернецтва. Тоді не існувало молитовників, багато монахів не вміли читати, і молитви передавалися з вуст у вуста.
Читають цю молитву всюди: у дорозі, на роботі, вдома. Вона зміцнює віру, захищає, дарує силу в боротьбі з гріхом і впевненість у теперішньому й прийдешньому, бо з Христом ми можемо звершити багато доброго.
Її коріння міститься в Євангелії від Іоанна:
«Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій — виноградар. Кожну в Мені галузку, що плоду не приносить, Він відтинає; а кожну, що приносить плід, очищає, щоб більше плоду приносила» (Ін. 15:1-2)
«Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як вітка не може приносити плоду сама по собі, якщо не перебуває на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Я є лоза, а ви — віття; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду, бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:4-5)
Сама молитва починається словами: «Уповання моє — Отець», — таким чином ми висловлюємо надію на те, що Небесний Отець очистить нас від гріхів. Далі сповідуємо, що Ісус Христос — наше прибіжище, у Ньому ми захищені від бід, скорбот і спокус, і перебуваючи в Ньому, приносимо добрі плоди. Завершується молитва твердженням, що Покров наш — Дух Святий, під покровом Якого ми можемо увійти в Царство Небесне, і прославленням Пресвятої Трійці.
Повний текст молитви
Уповання моє — Отець, прибіжище моє — Син, покров мій — Дух Святий. Тройце Свята, слава Тобі!
Цією молитвою спасалися багато монахів, але не лише нею однією: до молитви додавались труди заради слави Божої і спасіння душі.
Що ж заважає і нам чинити так само — молитися і трудитися заради спасіння?
Заважають маловір’я, лінивство і байдужість. Перемігши цих трьох ворогів, силою здобудемо Царство Небесне, як заповідав нам Господь Ісус Христос.