Ця молитва з’явилася багато століть тому, коли зароджувалося монашество. Тоді ще не було молитовників, багато ченців не знали грамоти, і молитви передавалися з уст в уста.
Ми можемо читати цю молитву будь-де: у дорозі, на роботі, вдома. Вона примножує нашу віру, захищає, надає сили у боротьбі з гріхом і впевненості в сьогоденні та майбутньому, бо з Христом ми можемо робити багато доброго і корисного.
Молитва, про яку йдеться, бере свій початок із Євангелія від Івана:
“Я є справжня виноградна лоза, а Отець Мій — виноградар. Кожну гілку Моя, що не приносить плоду, Він відтинає; а кожну, що приносить плід, очищає, щоб більше принесла плоду.” (Ін. 15:1-2)
“Перебувайте в Мені, і Я в вас. Як гілка сама не може приносити плоду, якщо не перебуває на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Я є лоза, а ви — гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого.” (Ін. 15:4-5)
Сама ж молитва починається словами:
«Уповання моє — Отець, прибіжище моє — Син, покров мій — Дух Святий. Троїця Свята, слава Тобі!»
Цими словами ми висловлюємо надію на те, що Небесний Отець очистить нас від гріхів. Продовжуючи молитву, ми говоримо, що Ісус Христос — наше прибіжище, в якому ми захищені від усіх невдач, скорбот і бід, і перебуваючи в Ньому, можемо приносити багато плоду. Завершуємо молитву визнанням, що наш покров — Дух Святий, під покровом якого ми можемо увійти до Царства Небесного, і прославленням Святої Трійці.
Цією молитвою рятувалися багато ченців, але не лише молитвою — до неї додавалися значні труди на славу Божу та для спасіння душі.
Що заважає нам робити те саме, тобто молитися та трудитися для спасіння?
Заважають маловір’я, лінь, безпечність. Перемігши в боротьбі цих трьох ворогів, ми силою здобудемо Царство Небесне, як заповідав нам Господь наш Ісус Христос.
Спаси і збережи вас Господь Бог!