Великомученик Георгій – покровитель воїнів-християн. Його зображення зустрічається всюди: на хоругвах та іконах, медалях і орденах, пам’ятних знаках, прапорах та іншій військовій символіці. У текстах молитов, давніх переказах і піснях Георгій – це відважний воїн, який прославив ім’я Господнє.
Святого шанують як зберігача військовослужбовців, захисника мисливців від диких звірів, ворогів і недоброзичливців. Георгій допомагає землеробам, фермерам, скотарям, забезпечує родючість, оберігає господарство від стихій, пожеж, грабіжників, розорення.
Мучеництво святого і Боже зцілення від страждань
Імператор Діоклетіан був прикладом талановитого правителя держави, але фанатично схилявся перед римськими богами, був жорстоким гонителем християн. Його метою було відродження язичництва в Римській імперії. В період його правління Георгій прилюдно і не боячись жорстоких гонінь говорив про свою віру в Христа. Дізнавшись про це, Діоклетіан страшно розгнівався, але спробував відрадити його від віри Христової, що було безрезультатно. Тоді імператор наказав підлеглим, щоб ті витончено мучили Георгія, щоб той відрікся від Творця.
Тортури були тривалі, болісні і різноманітні, але Всевишній давав сили своєму угоднику, полегшуючи його страждання, щоб воля Георгія не зломили:
Святого заштовхували в ув’язнення, проколюючи тіло гострими списами, але знаряддя тортур ламалися, мов тонкі палички.
Георгія прив’язували до стовпів, приклавши на груди величезний важкий камінь, щоб його дихання припинилося.
Мученика прив’язували до колісниці з вмонтованими в колеса гострими кинджалами і обертали. Але раптово з’явився Ангел Господній, звільнив юнака і зцілив рани, що кровоточать.
Його тіло заливали палаючої вапном, але і тут святий залишався неушкодженим. Його руки і гомілки були побиті, покалічені молотками, але раптово вони знову стали цілими.
На ноги Георгія стражники наділи розпечені чоботи, всередині яких були гострі цвяхи, і змусили бігти. Але і в цей раз Господь зберіг своє чадо і святий на наступний день став здоровим.
Його жорстоко били залізними прутами, та так, що м’ясо відпадало від кісток святого. Але Бог знову зцілив Свого угодника.
Георгія змусили випити чашу зі смертельною отрутою, але за словом Христовим воїн залишився неушкоджений.
Святий великомученик вистраждав муки за віру Христову. Він не зрадив її і не проміняв на багатство і владу, запропоновані йому імператором-язичником. Георгій був засуджений до смерті. У ніч перед стратою в сонному баченні мученику з’явився Сам Спаситель. Він поклав на голову святого золотий вінець і сказав, що його чекає Рай.
Більшість древніх свідоцтв говорить про те, що саме муки і тортури поклали початок подальшому зведенню Георгія в розряд святих великомучеників.
Дива Георгія Побідоносця
За молитвами до святителя відбувалося безліч чудотворень: зцілювалися невиліковно хворі, воскресали покійні. Одне з найвідоміших чудес – перемога над загадковим змієм.
На одному з островів оселився дракон, який пожирає людей. Щоб умилостивити чудовисько, остров’яни щорічно віддавали йому в жертву малолітніх дітей. Минув час і більш не залишилося дітей, жива була лише єдина дитина – царська дочка. Прийшов час підношення і дівчину прив’язали до скелі. Коли з’явилася голова чудовиська, принцеса слізно благала святого Георгія. Сталося чудо: як з небуття з’явився вершник на коні, сміливо відрубав мечем драконівське голову і тут же зник. Всі відразу зрозуміли, що це був святий великомученик Георгій Побідоносець. На острові припинилися жертвопринесення і майже весь місцевий люд, захоплений милосердям і добротою Всевишнього, прийняв віру православну.
Один з арабських воїнів-загарбників прийшов до церкви. Він захотів показати зневагу до святих ликів і вистрілив з лука в один з образів. Але сталося диво: стріла не зашкодила ікону, але повернулася, пронизав наскрізь руку стрілка. У пориві страшного болю той звернувся за допомогою до священика, на що отримав пораду повісити над узголів’ям ліжка ікону з ликом Георгія Побідоносця і помазувати рану єлеєм з лампадки, запалюванні в храмі перед його ликом. Незабаром араб видужав, а священик подарував йому книгу з життєписом святого. Воїн вражений життям православного воїна і його муками в ім’я Христа. Незабаром він хрестився і став проповідником християнської віри, за що прийняв мученицьку кончину.
Під час болісних тортур, влаштованих Діоклетіаном, імператор зажадав дізнатися про те, хто ж допомагає Георгію виживати після катувань. Мученик відповідав, що з Богом можливо все. Але язичнику цього було мало. Він підвів святого до гробниці і наказав йому оживити мерця.
Георгій гаряче молився до Господа, і тут затряслася земля, відкрився труну, небіжчик ожив.
Перебуваючи у в’язниці, Георгій допомагав людям. Народ потрапляв до нього різними, навіть витонченими способами, і отримував допомогу в проханнях і зцілення від недуг. Один з хліборобів на ім’я Глікерій заволав до Георгію з проханням воскресити померлого напередодні вола. Після повернення додому Глікерій бачив диво: ожилий віл стояв в стійлі.
Молитви до святого великомученика дозволяють знайти хоробрість і мужність, зміцнитися у вірі. Георгій Побідоносець допомагає всім, хто ревно молиться, хто звернувся до його святого заступництва. Щира і сердечна молитва прохача завжди буде виконана!
Молитва:
“Глянь ласкавим оком на мене й проси милосердного Бога, щоб не карав мене за мої тяжкі гріхи, а щоби поступив зі мною по безконечному Своєму милосердю: нехай за Твоїми молитвами, святий Великомученику Георгіє, я завжди одержую від Бога здоров’я душі й тіла, благословення в усіх своїх працях та змаганнях, а передовсім прощення моїх гріхів і ласку видержати в доброму до кінця.
Будь при мені, святий Великомученику, по всі дні мого життя, будь при мені особливо в годину смерті й допоможи в останній вирішальній боротьбі, щоб я разом з Тобою міг(-ла) у вічності славити в Тройці одного Бога. Амінь.”