Предки наші народжувалися, проживали свій вік і відходили у вічність із молитвою. Існувала велика кількість оберегів і молитов, які читали на благо. Найпотужнішою молитвою у наших пращурів вважався всесильний «Сон Пресвятої Богородиці». Ця дивовижна молитва передавалася з покоління в покоління й донесла до наших часів глибоку мудрість.
Снів Пресвятої Богородиці існує 77, і всі вони збереглися з незапам’ятних часів. Переписуючи їх, люди передавали їх із покоління в покоління. Хоча розмовна й письмова мова змінювалися, стрижень, головний зміст молитви, залишався незмінним.
Головна сила снів Богородиці — їхня чудотворність. Люди, читаючи ці молитви, позбавлялися хвороб і нещасть. Адже кожен, хто читає «Сон Пресвятої Богородиці», стає невразливим. Неодмінно прочитай цю молитву, і Пресвята Богородиця захистить тебе і твоїх близьких від земних бід.
Сон Пресвятої Богородиці
“На горі Вертепі, біля святої річки Йордан, спочивала Діва Мати Марія. Прийшов до Неї Син Божий і промовив:
— Амінь, Діва Мати Марія, спиш чи не спиш?
Відповіла Діва Мати Марія:
— Ох, Сину Мій Улюблений, мало мені спалося, багато у снах марилося. Примарився мені сон — дуже страшний і жахливий про Тебе. Чадо Моє миле, не можна цього сну розповісти й повідати.
— Розкажи, Мати Діва Марія, свій сон — буду судити і рядити.
— Бачила я сон: Тебе зрадники захопили, гнали по лісах, по річках, по болотах, зловили, били палицями сучкуватими, прутами залізними, били Тебе по ребрах, називали Тебе Сином Божим, у вуста Твої плювали, жовчю напували, на голову Твою терновий вінок поклали. Ох, Сину Мій Улюблений, на які ж Ти муки подався…
— Бачила я сон: Юда-зрадник із фарисеями суд чинили, Юда-зрадник наказав зробити хрест із трьох дерев: кедра, липи й кипариса. Істинного Христа на хресті розіп’яли, руки, ноги цвяхами прибивали. Як навесні струмки течуть, так від Істинного Христа кров бігла. Як ялинова кора від дерева відстає, так від Істинного Христа тіло відставало.
— Ох, Чадо Моє миле, на які ж Ти муки подався… Ти б дмухнув — і від них одна грязь залишилася б, Ти б хусткою Своєю махнув — і вони б вогнем згоріли. Ох, Чадо Моє миле, куди ж Ти їдеш, на кого Мене залишаєш?
— На Іоанна Богослова, на одного Христового. Він Тебе буде поїти й годувати, взувати й одягати, теплом зігрівати. Діва Мати Марія, хто Твій сон прочитає в липні, а в серпні перепише й носитиме з собою щодня, той буде спасенний і збережений. Птах його не розклює, звір не роздере, і лихі люди не нападуть. Така людина на вогні не згорить, на воді не потоне, а її дім буде врятований від пожежі Божою милістю.
— Хто Твій сон при пологах прочитає, у того народиться не злодій, не хуліган, не злочинець, не творець лихих справ. Хто Твій сон при смерті прочитає, той буде спасенний від вічних мук — від киплячої смоли, від палаючого вогню, від невсипущих черв’яків, і піде в рай пресвітлий.
— Амінь.“