Святий Ісаак Сирин говорив: «Кожна молитва, яку ти звершуєш уночі, дорожча за всі твої денні справи». І сьогодні багато віруючих чули поради про те, що найкраще молитися саме вночі, адже нічна молитва нібито сильніша…
Проте важливо не сприймати нічну молитву як якесь «сильне» магічне дійство. Потрібно пам’ятати: Церква ніколи не встановлювала нічну молитву як обов’язкову для мирян!
Ще у Старому Завіті можемо знайти згадки про нічну молитву. Так, пророк Ісая звертався до Бога словами: «Уночі прагне до Тебе душа моя, бо, коли Твої суди звершуються на землі, навчаються правди мешканці світу» (Іс. 26:9).
А цар Давид співав у псалмах: «Опівночі встаю, щоб славити Тебе за праведні суди Твої» (Пс. 118:62), «У ночі піднімайте руки ваші до святині та благословляйте Господа» (Пс. 133:2).
Господь наш Ісус Христос також подає нам приклад усамітненої нічної молитви. У Євангелії сказано: «Тими днями Ісус вийшов на гору помолитися і провів усю ніч у молитві до Бога» (Лк. 6:12).
Перед Своїми стражданнями, в ніч молитви про Чашу в Гефсиманському саду, Спаситель докоряє апостолам, які заснули: «Пильнуйте й моліться, щоб не впасти у спокусу» (Мт. 26:41).
У перші віки християнства нічна молитва була звичною практикою для віруючих. Це зумовлювалось переслідуваннями: богослужіння часто звершували саме вночі. Якщо ж згадати ближчі до нас часи, то варто навести приклад преподобного Серафима Саровського, який благословляв своїх духовних чад на молитву вночі.
Чому ж нічна молитва має особливе значення?
Не тому, що володіє якоюсь «сильною» містичною силою, а тому, що вона є жертовним виявом любові християнина до Бога. Адже, попри тілесну втому, бажання спочити, душа не спить, а трудиться в молитві. Саме в той час, коли більшість людей спить, віруючий підносить свій дух до Творця.
Знову підкреслимо: нічна молитва — це не магія. Церква не зобов’язує мирян до такого подвигу. Це добровільне жертвенне служіння, яке вимагає розсудливості й духовної підготовки.
Хочете спробувати нічну молитву? Почніть із благословення!
Перед тим як розпочати подвиг нічної молитви, обов’язково порадьтеся зі священником і візьміть благословення. Батюшка, який знає вас особисто, ваш духовний стан, життєві обставини та рівень підготовки, зможе підказати, в якій формі та мірі вам краще звершувати молитву.
Священник може й не благословити вас на цей подвиг — з різних причин. Адже нічна молитва не всім на користь. Більше того — іноді вона може навіть зашкодити.
Чому потрібна обережність?
Нічна молитва часто супроводжується духовною боротьбою. Все, що приносить душі особливу користь, викликає лють у диявола. І тому нечисті духи намагаються спокусити, налякати або збити з духовного шляху того, хто молиться.
Якщо людина не підготовлена, вона може легко потрапити в духовні пастки: впасти в гординю, в духовну прелесть, отримати сильний страх або навіть зазнати розладу розуму.
Саме тому цей подвиг слід брати на себе лише з благословення досвідченого духівника.
Преподобний Амвросій Оптинський наставляв: «Корисніше постійно чинити помірковане діяння, ніж часом — надмірне, а часом — навіть обов’язкове залишати через втому».
Отже, як бути?
Багато священників дуже обережно ставляться до практики нічної молитви серед мирян. І це правильно. Бо краще постійно звершувати щоденні молитви з увагою та смиренням, ніж один раз здійснити великий подвиг — і потім духовно (чи навіть фізично) знемогти.
Моліться з любов’ю, зі смиренням і в міру своїх сил. І нехай Господь укріпить вас у доброму намірі!
Допоможи, Господи!