Святитель Феофан Затворник говорив:
«Моліться завжди з увагою і рухом серця, бо не слова потрібні Господу, а серце».
Як часто буває, що людина стає на молитву — і в ту ж мить всередині починається справжній хаос думок: учорашні розмови, плани на вечерю, образи, робочі питання… Все, що завгодно, тільки не Бог.
Святі отці говорять прямо: неуважність на молитві — це хвороба розсіяної душі.
Коли людина починає молитися, ворог особливо активізується, прагнучи перешкодити зосередженню на словах молитви та на спілкуванні з Господом.
Поки ми гортали телефон, дивилися телевізор чи займалися буденними справами — все було «спокійно». Але варто тільки взяти в руки молитовник — і розпочинається атака помислів, розсіяність, внутрішній неспокій. Чому?
Тому що молитва — це зустріч із Живим Богом, а нечистим духам така зустріч зовсім не потрібна.
Часто можна почути виправдання:
«Ну нічого, головне, що я встав і прочитав молитву».
Але християнину важливо пам’ятати: Господь дивиться на серце.
Він чекає не формального, не механічного читання тексту, а живого звернення. І навіть коротка, але уважна молитва, — цінніша, ніж година «стояния» з розумом, що блукає невідомо де.
Проблема неуважності на молитві — не нова. Вона знайома всім і завжди. І з нею можна та потрібно боротися. Головне — не впадати у зневіру, якщо не виходить одразу.
Святитель Лука Кримський (Войно-Ясенецький) говорив:
«Вам заважає постійне блудіння думок, бо ви живете в суєті, рідко й мало зосереджуєте свій дух на найголовнішому, найвеличнішому, найсвятішому. Тому зрозумійте, як важко навчитись молитися; адже молитви, вільної від розсіяння, досягають лише святі».
Як боротися з неуважністю?
1. Чесністю з самим собою
Помічайте, коли відволікаєтесь, і спокійно повертайте розум до слів молитви.
Без паніки, без самопринижень, без роздратування.
2. Підготовкою до молитви
Перед молитвою варто зупинитися, відкинути зайве, усвідомити:
перед Ким я стою? до Кого звертаюся?
Якщо важко — почати з короткої молитви, щоб зібрати думки.
Не залишати молитву «на потім», коли вже немає сил.
3. Постійністю
Молитва — як тренування. Якщо молитися «коли згадаю» — успіху не буде.
Чим рідше молимося, тим важче зосередитися.
Регулярність — ключ до уважності.
Святитель Лука також говорив:
«Моліться щиро, як малі діти, як умієте. Христос чує вашу молитву. Не впадайте у зневіру і не складайте рук, не чекайте, що молитва одразу стане легкою і безпомисловою».
Боротьба з розсіяністю — тривалий шлях, інколи на все життя.
Головне — повертатися до молитви, просити Бога про допомогу, відходити від суєти.
Хай допоможе Господь!
Молитви при розсіяності та неуважності на молитві
(переклад з церковнослов’янської)
???? Молитва 1
Збери, Господи, мій розсіяний розум
і очисти моє здерев’яніле серце.
Як Петру дай мені покаяння,
як митарю — зітхання,
як блудниці — сльози,
щоб я з великим взиванням кликав до Тебе:
Боже, спаси мене, бо Ти єдин Милостивий і Чоловіколюбець.
???? Молитва 2
Господи, якщо якусь молитву я прочитав без уваги
і розсіявся в думках —
прости і спаси мене за милістю Твоєю.