Святитель Спиридон за своє добродійне життя, будучи простим хліборобом, був поставлений на єпископа. Він вів дуже скромний спосіб життя: сам працював на власних полях, допомагав бідним і нещасним, зціляв хворих, воскрешав мертвих.
У 325 році святитель Спиридон брав участь у Першому Вселенському (Нікейському) Соборі, на якому була засуджена єресь Арія, що відкидав божественне походження Ісуса Христа та, відповідно, Пресвяту Трійцю.
Святитель дивовижним чином явив наочний доказ Єдності у Святій Трійці. Він узяв у руки цеглину та стиснув її: миттєво з неї вгору вирвався вогонь, вниз потекла вода, а в руках чудотворця залишилася глина.
Прості слова благодатного старця для багатьох виявилися переконливішими за вишукані промови вчених мужів. Один із філософів, що тримався аріанських поглядів, після розмови зі святим сказав:
«Коли замість доказів розуму з вуст цього старця почала виходити якась особлива сила, усі доводи стали безсилими… устами його говорив Сам Бог».
Святитель Спиридон мав велику відвагу перед Господом. За його молитвами припинялися посухи, зцілювалися хворі, виганялися біси, руйнувалися ідоли, воскресали мертві. Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, благаючи про допомогу. Помолившись, святитель повернув немовля до життя. Від радості мати впала замертво, і святий знову возніс молитву — жінка встала, наче прокинувшись від сну, й обійняла свого сина.
Відомий і такий випадок: святитель увійшов до порожнього храму, наказав запалити лампади й свічки та почав богослужіння. Люди, що були неподалік, почули ангельський спів, який линув із церкви, і, увійшовши, побачили лише єпископа та кількох служителів.
Іншим разом під час богослужіння лампади, що згасли, самі собою наповнилися єлеєм і знову загорілися.
Ще до єпископства святитель віддавав усі свої доходи на потреби бідних і мандрівників. Навіть ставши архіпастирем, він поєднував пастирське служіння з милосердям.
Одного разу бідний хлібороб попросив у нього грошей у борг. Святитель пообіцяв допомогти й наступного ранку приніс йому цілу купу золота. Коли борг було повернено, святий узяв хлібороба до свого саду, став на молитву й попросив Господа повернути золоту його первісний вигляд. Раптом воно заворушилося і стало змією, що поповзла геть.
По молитві святителя на місто зійшла сильна злива, яка змила запаси пшениці у багатого немилосердного торговця, що під час посухи продавав хліб за надмірно високими цінами. Це врятувало багатьох від голоду.
Сократ Схоластик розповідає, як злодії вирішили вкрасти овець святителя. Пробравшись у кошару, вони не змогли вийти до ранку. Святитель пробачив їх, дав кожному по вівці й сказав:
«Нехай ця ніч буде вам не марною».
Подібним чином він напоумив і купця, який намагався приховати оплату за одну з куплених кіз: тварина вперто поверталася назад у загін, доки господар не розкаявся й не заплатив належне.
Святитель мав лагідне серце, але був суворим до нерозкаяних грішників. Він передбачив тяжку смерть жінці, що вперто залишалася в гріху перелюбу, і навіть покарав тимчасовою хворобою диякона, який пишався красою свого голосу.
Святитель Спиридон упокоївся близько 348 року, був похований у церкві святих апостолів у місті Триміфунт. У VII столітті його мощі перенесли до Константинополя, а 1460 року — на острів Корфу, де вони спочивають і нині.
Як молитися Спиридону Триміфунтському?
Молитва святителя Спиридона Триміфунтському перша
“О великий, дивовижний святителю Христовий і чудотворче Спиридоне, керкирська похвало, усього світу сонцесяйний світильнику, теплий до Бога молитовнику і всім, хто до тебе вдається і з вірою молиться, скорий заступнику! Ти віру православну на Нікейському Соборі посеред отців чудесно пояснив, ти єдність Святої Тройці дивною силою показав і єретиків до кінця посоромив.
Почуй нас, грішних, що молимося тобі, святителю Христовий, і сильним твоїм заступництвом перед Господом визволи нас від усяких злих обставин: від голоду, повені, вогню і смертоносної рани. Ти бо в тимчасовому своєму житті від усіх цих бід визволяв людей своїх: від нашестя агарян і від голоду країну свою зберіг, царя від невиліковної недуги визволив, і багатьох грішників до покаяння привів, і мертвих преславно воскрешав ти.
За святість життя твого ангели невидимо в церкві співали і співслужили тобі. Так прославив тебе, вірного раба Свого, Владика Христос, і всі таємні справи людські дарував тобі розуміти та викривати тих, хто неправедно живе. Багатьом у потребі й нестачі ти старанно помагав, людей убогих під час голоду щедро наситив і багато знамень силою Духа Божого, що діяв у тобі, сотворив. Тож не залиш і нас, святителю Христовий, поминай нас, дітей своїх, біля престолу Вседержителя і вмоли Господа, щоб подав нам прощення багатьох наших гріхів, безбідне й мирне життя дарував і сподобив нас бездоганної та мирної кончини життя і блаженства вічного в майбутньому віці, щоб ми завжди возносили славу й подяку Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.”
Молитва святителя Спиридона Триміфунтському друга
“О всеблаженний святителю Спиридоне, великий угоднику Христовий і найславніший чудотворче! Ти перебуваєш на небесах перед престолом Божим з ликами ангелів, поглянь милостивим оком на людей, що тут стоять і просять твоєї могутньої допомоги. Ублагай милосердя Чоловіколюбця Бога, хай не осудить нас за беззаконня наші, але вчинить із нами згідно зі Своєю милістю!
Вимоли нам у Христа Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне й тілесне, землі родючість і в усьому всякий достаток і благоденство, і хай не на зло обернемо блага, даровані нам від щедрого Бога. Але на славу Його та на прославлення твого заступництва! Визволи всіх, хто вдається до Бога з непохитною вірою, від усяких бід душевних і тілесних, від усякої муки й диявольських підступів! Будь утішителем засмучених, лікарем недужих, помічником у напастях, покровом нагих, заступником удів, захисником сиріт, годувальником дітей, зміцненням старих, провідником подорожніх, керманичем мореплавців. Виблагай для всіх міцної твоєї допомоги в усьому користному, що потребують на спасіння! Щоб твоїми молитвами досягли вічного спокою і разом з тобою прославляли Бога у Тройці Святій славимого, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.”
Чудеса за молитвами святителя Спиридона
У листопаді 1861 ріку в грецькій родині уродженців Керкири восьмирічний хлопчик захворів тифозною лихоманкою. Незважаючи на всі зусилля лікарів, його стан погіршувався. Мати дитини всі дні молила святителя Спиридона про допомогу. На сімнадцятий день хлопчикові стало зовсім погано. Нещасна мати веліла терміново відправити телеграму родичам на Керкиру, щоб пішли в храм святителя Спиридона і попросили відкрити раку з мощами святого.
Родичі виконали її доручення, і в той самий час (як потім з’ясували рідні дитини), коли священнослужителі відкрили раку, тіло хлопчика струсонули судоми, які лікарі прийняли за передсмертну агонію. Але на подив присутніх, дитина відкрила очі, пульс її поступово відновився, і з цього моменту його здоров’я пішло на поправку. Всі присутні лікарі визнали, що це було чудо Боже.
***
У грудні 1948 року, напередодні свята, на Керкиру приїхала з Епіру жінка з одинадцятирічним сином Георгієм. Дитина була німою від народження. Раніше вони побували в багатьох церквах, де молили Господа про зцілення.
За кілька днів до свята святителя Спиридона Триміфунтського матері хлопчика приснився сон, що святий вилікував її сина, і тоді вона вирішила відвезти його на Керкиру. Три дня мати з сином молилися в храмі святителя Спиридона, і, коли під кінець святкування над дитиною пронесли мощі святого, – Георгій в ту ж хвилину заговорив.
***
Дівчина, яка страждала від нервового кризи, який згодом перейшов у психопатію, в хвилину просвітління попросила відвезти її в храм святителя Спиридона. Увійшовши до церкви, вона приклалася до ікони і до мощів святого і відчула, що тяжкість з її голови пішла. Вона пробула в храмі весь наступний день і повернулася додому абсолютно здоровою.