Ікону Богородиці “Всіх скорботних радість” виявили після 1680-х років. Її назва є вступною пропозицією однієї зі стихир Пресвятої Діви Марії. Переказ повідомляє, що у 1683 році царський художник написав цю ікону. При цьому про її композицію нічого не сказано.
Про святий образ дізналося більше людей після чудесного випадку в храмі Преображення Господнього. Тут святиня зцілила сестру Йоакима Євфимію Папину в 1688 році. Дівчина отримала поранення в бік і дуже страждала від болю. За переказами, Євфимії прийшло бачення, коли вона молилася.
Дівчині почувся голос, що вказав на ікону, до якої треба звернутися для зцілення. Знайшовши святиню, вона почала молитися іконі просячи зцілення. Одразу після порятунку дівчини написали літургію та повість.
На іконі зображені люди, охоплені недугами та печалями, а також ангели, які роблять добрі справи від імені Богородиці. Сама Діва Марія зображується на повний зріст, у мандорлі, тобто сяйві, оточена ангелами. Причому на деяких подібних іконах вона стоїть із Немовлям Ісусом у лівій руці.
Над іконою зображений Господь чи Новозавітна Трійця. Сама Богородиця знаходиться на півмісяці, або на хмарі. У руках вона тримає чотки чи хліб.
Зазвичай до Богородиці приходять ті, хто опинився у важкій ситуації. Хто випробував на собі жорстоке поводження або когось обдурили. Навіть в одній її назві “Всіх скорботних радість” міститься втіха. До Пресвятої Діви приходять, і вона завжди поспішає допомогти, підтримати у випробуваннях та подарувати надію.