Святий праведний Іоанн Кронштадський вважається одним із найголовніших церковних письменників православної Церкви. За час свого служіння він вимовив незліченну кількість проповідей, під час яких тисячі людей в єдиному пориві вставали навколішки, ридали і каялися у своїх гріхах.
Отець Іван розумів важливість духовної спадщини. Вступаючи в 20 століття, він бачив, як змінюється суспільство, звичаї та поведінка парафіян та духовенства. Тому він вважав своїм обов’язком постійно записувати свої моральні твори, щоб суспільство могло після його смерті спиратися на ті настанови, які він залишить. Цінність його заповітів полягала в тому, що вони пронизані неймовірною любов’ю до людей, розуміння їх проблем, труднощів та сумнівів. Але в той же час святий говорив про необхідність любові до Батьківщини, Бога, ближніх. Наставляв людей у тому, щоб вони будували своє життя відповідно до Божих Заповідей, невпинної духовної боротьби з пристрастями та пороками.
Відомі пророчі висловлювання Іоанна Кронштадського, які багато в чому підтвердилися після його смерті. Але, незважаючи на їхню значущість, для православних християн сучасного світу найбільше значення мають мудрі настанови.
Настанови Іоанна Кронштадського
Господи! Хай не будуть дари Твої, духовні й речові, у нас і в нас пустощі; дай їм рух рятівний і корисний. Створи це в усіх. Нехай збільшаться таланти Твої, Господи, власною діяльністю кожного.
Слова святого говорять про віру в безмежну Божу милість. Вони сповнені найбільшої любові до людей, несуть у собі два значення: заклик до людей, щоб пам’ятали про жертву, принесену заради них і не дали їй стати марною. Водночас православних закликають до власної праці, до постійного духовного діяння. Не лінуватися, не шкодувати себе, тоді й таланти кожного з Божої допомоги розквітнуть та примножаться. Це повчання дуже актуальне в наш час.
Люби будь-яку людину, незважаючи на її гріхопадіння. Гріхи гріхами, а основа в людині одна – образ Божий. Інші зі слабкостями, що кидаються в очі, злі, горді, заздрісні, скупі, сріблолюбні, жадібні, та й ти не без зла, може, навіть у тобі його більше, ніж в інших. Принаймні щодо гріхів люди рівні: всі, сказано, згріші і позбавлені суть слави Божої (Рим. 3: 23), всі винні перед Богом і все одно потребуємо Божого милосердя до нас. Ще шануй людину, незважаючи на її гріхи, тому що вона завжди може виправитися.
Господь заповів нам любити не тільки свого ближнього, а й ворога свого. У 20 столітті, коли почалися систематичні замахи на існуючу владу, коли революціонери почали розхитувати суспільство, актуальність цих заповідей стала особливо гострою.
Якщо матимеш християнську любов до ближніх, то любитиме тебе все небо; якщо матимеш єднання духу з ближніми, то матимеш єднання з Богом і з усіма небожниками; будеш милостивий до ближніх, а до тебе буде милостивий Бог, і всі ангели і святі; молишся за інших, а за тебе все небо клопотатиме. Святий Господь Бог наш, і ти будь такий же.
Кожен, хто уважно прочитав праці Іоанна Кронштадського, міг отримати програму свого життя на багато років вперед. Вона не виглядала повчальною, складною, недосяжною. Ні, ось так, простою мовою, доступно і по-доброму, неначе мати розповідає казку перед сном, святий вказував шлях до вічного життя. Неможливо сказати, що незрозуміло написано чи складно виконати. Ні, все ясно, як світло. Але, крім батьківських повчань, у працях є суворість і навіть праведний гнів на тих, хто живе не за Божими Заповідями.
Життя серця є любов, смерть його – злість і ворожнеча брата. Господь для того нас тримає на землі, щоб любов до Бога і ближнього повністю проникла в наші серця: цього й чекає Він від усіх. Це мета стояння світу.
Як це точно і правильно сказано – злість і ворожнеча означають смерть серця. Коли в 20 столітті ці пророчі слова підтвердяться під час революцій і воєн. Любов до Бога і ближнього – єдиний шлях до того, щоб світ встояв, а не впав у прірву.
Чи чуємо ми сьогодні слова цієї проповіді? Чи розуміємо ми сказане святим праведником? Схоже, що мало людей, які хочуть розуміти, що кордон дуже близький. Егоїзм, роз’єднаність, відсутність бажання працювати над своєю душею – ось ознаки суспільства 21 століття.
Цінність та істинність свого вчення отець Іоанн підтвердив усім своїм життям, подвигом пастирського діяння, християнськими чеснотами та Божими дарами передбачення, прозорливості та цілительства.
Настасвятого праведного Іоанна Кронштадського – світовий духовний скарб. І кожна людина повинна мати про нього хоча б уявлення, а краще – вивчити і користуватися у своєму житті.