Ми не можемо ні передбачити, ні спрогнозувати можливі варіанти розвитку подій. Такі прогнози не мають великої цінності в очах Того, у Чиїх руках перебуває світ, наше земне та вічне життя.
Потрібно навчитися повністю довіряти Богові. Але в чому полягає справжня довіра? У зреченні власної волі.
Ми малюємо у своїй уяві певні картини майбутнього, прогнозуємо розвиток стосунків із людьми, плануємо справи. У цьому немає нічого поганого, але лише за умови, що ці плани не перекривають нам сьогоднішній день. Скільки людей, занурившись у роздуми про майбутнє, занедбують турботу про близьких і власні обов’язки.
«Буде день – буде й їжа» – ось простий закон довіри до Бога. Не варто надто хвилюватися про завтрашній день. Усьому свій час, усе – у владі Господа. Варто хоча б спробувати прожити сьогоднішній день спокійно та свідомо.
У Євангелії від Матвія наведена молитва «Отче наш», де є слова: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні» (Мт. 6:11).
Тобто ми повинні просити у Господа те, що є життєво необхідним – і тілесну, і духовну їжу – лише на сьогодні, залишаючи Йому турботу про майбутнє.
Майбутнє не є наперед визначеним. Воно значною мірою залежить від наших сьогоднішніх вчинків, думок, намірів, прагнень серця, молитви та віри. Кожному плоду – свій час дозрівання. Потрібно терпляче чекати, не забігаючи наперед. Найкраща турбота про завтрашній день – це турбота про свою душу сьогодні.