Прикмети і забобони – чи варто в них вірити?
Прикмети і забобони – чи варто в них вірити?

Прикмети і забобони – чи варто в них вірити?

Кішка перебігла дорогу, птах сів на підвіконня, випав 13 номер або приснився страшний сон перед Великоднем. Катастрофа. Тепер чекай неприємностей, тому що так свідчать народні прикмети. А хто замислювався про те, що лежить в основі негативного впливу банального слідування кішки своєю дорогою або злощасного номера? І чи можна вірити так званому досвіду предків?

Термін «прикмета» утворився від дієслова помічати. Ще з давніх-давен люди помічали певну закономірність в ряді подій. Так при настанні одного явища, слід було інше, яке дозволяло зробити висновок про взаємозв’язок. Якщо подія повторювалося і вело до тих самих наслідків, вимальовувався своєрідний прогноз на майбутнє, який міцно закріплювався в пам’яті цілих поколінь.

При цьому прикмети стосувалися не тільки побутових випадковостей, а й погодних умов, благополуччя сім’ї, здоров’я та інших аспектів простого життя. Так, наприклад, вважалося, що рясний сніговий покрив взимку веде до багатого врожаю влітку, як і весняні грози, а хороший апетит хлопчика, до підвищеної працездатності в дорослому віці.

Сучасна людина може з легкістю пояснити взаємозв’язок снігового покриву з високою врожайністю ярих або ж повноцінний розвиток дитини зі збалансованим раціоном харчування. Але у наших предків не було базової освіти, тому вони користувалися тільки природною спостережливістю і логічним мисленням.

Що таке марновірство?

Поняття «марновірство» склалося з двох частин всім знайомих слів. Дослівно епітет можна перевести як марна віра і зрозуміти, що сприймати всерйоз забобони не варто. Але пам’ять предків не дозволяє, та й природна обережність теж, діючи за принципом про всяк випадок. А між тим основою виникнення будь-якого забобони є помилкове трактування якоїсь події, яке не має раціонального або ж наукового обгрунтування.

Але люди не можуть жити в невизначеності, тому всі події при відсутності логічного пояснення набувають для них містичних сенс. Але миритися з непізнаним явищем навіть при знанні наслідків, людство знову ж таки не може, заважає інстинкт самозбереження. Тому люди виробляють певну схему, яка дозволяє відчувати себе в безпеці або ж вирішувати проблему.

До найбільш поширених забобонів можна віднести талісмани, заповітні числа, табу і звичайно події, наприклад, ту ж чорну кішку або червону нитку на зап’ясті. Але хто сказав, що нешкідливе кошеня накличе біду або ниточка вилікує? Однак хтось з подібною ситуацією вже зіткнувся і виявив закономірність. Вірніше вважав за потрібне пояснити свою невдачу або ж раптовий прилив сил впливом життєвих реалій.

Чи можна вірити прикметам і забобонам?

Людина не може жити поза природи, так як вона є її частиною. Для того щоб вижити індивід змушений пристосовуватися за допомогою певних методів, одними з яких виступають прикмети і забобони. Але якщо прикмети є своєрідною народною мудрістю, яка реально може принести користь, то забобони навпаки вводять людей в оману.

Адже при народженні Бог дарував людині свободу волі, розум, вміння відчувати і душу. Дотримуючись забобонам так званий «вінець природи» забуває про те, що на нього впливають не сили природи, містичні віяння, талісмани, а промисел Божий і воля Творця. Виконуючи черговий обряд, або ж зводячи звичайний кулон в розряд талісмана удачі, людина порушує заповідь і віддаляється від істинної віри.

Існує одна притча: Якось кликали люди про пощаду і поскаржилися Богу, що він зобов’язав їх виконувати так багато обрядів і слідувати різними правилами. Бог звелів їм вранці з’явитися на пагорб і принести всі його настанови, які так обтяжують простий люд. На зорі безліч возів з горою книг, сувоїв і ритуальних предметів заполонили піднесення. Побачивши таку картину, Бог відповів: Я дав вам тільки 10 заповідей, все інше ви придумали самі.

Як позбутися від віри в прикмети і забобони?

Більшість прийме грунтується на досвіді наших предків і виникає з реалій їхнього життя. Але світ уже не той. Сучасна людина розуміє природу впливу клімату на високу врожайність, а також взаємозв’язок між виникненням добробуту і важкою працею, але продовжує вірити в можливість сварки після перекинутої сільнички і невдачі при зустрічі жінки з порожнім відром.

А чи не простіше включити логіку або ж знайти історичне обґрунтування? Наприклад, 200 років тому сіль не можна було купити за кілька гривень в будь-якому магазині. Тому необережне поводження з настільки цінною приправою вело до осуду. Жінка з порожнім відром не може накликати неприємності, якщо перехожий психологічно не налаштуватися сам на негатив, згадавши цю прикмету.

З забобонами ситуація набагато складніше, особливо, якщо вони підміняють собою справжню віру. Чи може ворожіння на рунах або чорна кішка замінити Божий промисел? Навряд чи. Так чому ж ми активно користуємося талісманами, стукаємо по дереву, плюємо через ліве плече і схрещуємо пальці на удачу? Хіба не достатньо просто вірити в Бога і слідувати його заповідям?

Людей оточує непізнаний світ, який навіть для сучасної людини таїть масу несподіваних явищ. Для того щоб відчувати себе в безпеці люди намагаються знайти пояснення в буквальному сенсі всьому. Саме цим фактором обумовлене ​​виникнення прикмет і забобонів. Але помилкове трактування веде до ще більших помилок, які спотворюють реальність і заважають природному перебігу життя за заповітами Божими.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

error: Content is protected !!
We use cookies in order to give you the best possible experience on our website. By continuing to use this site, you agree to our use of cookies.
Accept