«Вінець безшлюбності»: банальне марновірство чи дійсне явище? Як до цього поняття ставиться церква?
«Вінець безшлюбності»: банальне марновірство чи дійсне явище? Як до цього поняття ставиться церква?

«Вінець безшлюбності»: банальне марновірство чи дійсне явище? Як до цього поняття ставиться церква?

Коли жінки відчувають труднощі, налагоджуючи стосунки з протилежною статтю, довго не можуть вийти заміж, то нерідко починають шукати причину невдач не в самій собі, а в забобонах і окультних практиках. Звідси народилося поняття «вінець безшлюбності». У народі вважається, що це псування, яка стає результатом якогось чаклунства.

Християнська церква не сприймає такого поняття. Вважає помилкою, коли людина починає вірити в таке прокляття, шукає джерело проблем не в собі, а в деяких вигаданих злостивці. Церква визнає, що нерідко підсвідомість бере владу над людиною. Наприклад, якщо особисте життя не складається, це відбувається просто через те, що жінка ще по-справжньому не готова до них. Більш того, на рівні підсвідомості може боятися їх, проте не визнається собі в цьому, підкоряючись стереотипам, які існують у суспільстві.

Впевненість в існуванні вінця безшлюбності виключає думку про те, що вирішити проблему вдасться, якщо працювати над собою, переглянути своє ставлення до навколишнього життя. Щоб виправити існуюче становище, потрібно не платити гроші за зняття порчі, а ламати стереотипи, змінити свій підхід до людей, поведінка.

Церква вважає вінець безшлюбності звичайним забобоном, яке не має ніякого відношення до православ’я.

В основі віри в вінець безшлюбності, як і у випадку з будь-яким іншим марновірством, лежить почуття страху, яке є виключно ірраціональним. Воно зміцнює людину в упевненості, що вона абсолютно безсила перед якимись вищими магічними силами. Забобонні люди вважають, що ці сили існують, щоб здійснювати капості. Виправити все можна, якщо тільки їх задобрити.

Залежно від того, у що людина щиро вірить, залежить те, як буде складатися її подальше життя. Якщо вона визнає владу Всевишнього, переконана в його силі і любові, в його душі просто не залишиться місця для забобонів. Ніякої сили у вінця безшлюбності, як і у будь-якого іншого прокляття або пристріту не буде. Силу їм надає сама людина, починаючи вірити в їх існування. У цьому його найголовніша помилка.
Перед силами темряви людина стає беззахисним, коли пропадає або слабшає його віра в Бога. Як зазначав Іоанн Богослов, в любові не може міститися страху. Досконала любов проганяє його, так як страх має муку.

Причини популярності “вінця безшлюбності”

Саме це поняття прийшло в ужиток з лексикону чаклунів, знахарів та інших окультистів, які протягом багатьох століть заробляють гроші, експлуатуючи людські слабкості, невіра в Бога і силу власних думок і бажань.

В останні десятиліття було завдано потужного удару по інституту сім’ї та шлюбу. Формувався раніше уклад життя був повністю зруйнований. Були знищені самі механізми формування сім’ї, що базувалися на моральних цінностях. Одним з наслідків цього стало дозвіл проводити аборти, чого Церква всіляко противиться. Звідси поширення поняття «цивільний шлюб», коли багато молодих людей протягом багатьох років ведуть фактично подружнє життя, навіть не думаючи про вінчання в церкві.

Причинами всього цього стало масове безвір’я, яке поширилося на всі верстви суспільства за ті десятиліття, поки в країні будувався комунізм. Як писав отець Серафим (Роуз) все зараз перебувають перед лицем світу, який прагне перетворити людей в антихристів, використовуючи кіно, телебачення, поп-музику, комп’ютерні ігри, безліч інших ефективних і дієвих способів, заснованих на останніх досягненнях прогресу. Особливо сильний тиск людина відчуває в великих містах.

Кожна людина повинна чітко усвідомлювати, що все це веде до безбожництва, неприпустимого розслабленню, байдужого ставлення до свого власного життя, відмови від думок про інший світ, високе і духовне.

Єдина втіха полягає в тому, що людина не знаходиться в безпросвітній залежності від вад. Вона в змозі взяти себе в руку і виправити ситуацію, якщо повернеться в лоно Церкви. Образ Господа, совість, яка перетворюється в душі в небесний голос, дають моральну свободу, що дозволяє благочестиво і чесно жити, не дивлячись на забобони.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

error: Content is protected !!
We use cookies in order to give you the best possible experience on our website. By continuing to use this site, you agree to our use of cookies.
Accept