У Велику п’ятницю звершуються два надзвичайно важливих богослужіння для всіх православних християн — Винос Плащаниці та Чин погребіння, а також читається особливий канон — «Плач Пресвятої Богородиці». Що ж це за служба?
Кондак, глас 8:
Заради Розп’ятого прийдімо всі заспіваймо,
Його бо бачила Марія на Хресті, і промовляла:
Хоч і розп’яття терпиш,
Ти — Син і Бог Мій.
Що таке Винос Плащаниці?
Страсна п’ятниця — це день, коли християни згадують страждання, розп’яття та хресну смерть Спасителя. Велика п’ятниця є найскорботнішим днем року і днем суворого посту. У цей день в православних храмах звершуються Винос Плащаниці та Чин погребіння.
Плащаниця — це полотно, в яке було загорнуте тіло Ісуса Христа під час поховання. У сучасній православній традиції Плащаниця — це прямокутне полотно з вишитим або намальованим зображенням Спасителя, знятого з Хреста.
Винос Плащаниці звершується у Велику п’ятницю близько третьої години дня — це година смерті Христа. Її виносять на середину храму під спів тропарів після “Нині відпускаєш” — у кінці вечірні Великої п’ятниці. Плащаницю покладають на спеціальну гробницю, на середину якої кладуть Євангеліє. Вона перебуває там до пасхальної полуночниці. Чин погребіння Плащаниці покликаний дати віруючим можливість духовно співпережити похованню Ісуса Христа.
Під час утрені та літургії Великої суботи всі богослужбові дії звершуються перед Плащаницею. Наприкінці утрені відбувається кадіння, після чого Плащаницю піднімають і звершують хресний хід навколо храму. Протягом усієї Великої суботи Плащаниця знаходиться в центрі храму для поклоніння, а після — вноситься до вівтаря.
«Плач Пресвятої Богородиці»
У Страсну п’ятницю в храмах звучить особливий канон, відомий як «Плач Пресвятої Богородиці» — один із найскорботніших моментів богослужіння. Його читають на повечір’ї після Виносу Плащаниці. Віруючі, стоячи перед Плащаницею з образом Господа Ісуса Христа, слухають канон, співпереживаючи Божій Матері Її муку й скорботу.
Слова священника Павла:
“…Коли вперше я прочитав цей канон, він проник у серце з такою силою, що тоді лише я по-справжньому збагнув сенс слів молитви: «Любов’ю Твоєю зв’яжи серце наше».
На кількох сторінках відкривається остання трагедія: розп’яття Праведника, поховання Бога, невимовна скорбота Матері, відчай без надії.
Але межа цього горя та людського жаху пом’якшується Божим смиренням і передвістям Воскресіння, яке несе спасіння всьому створінню.”
Ікос:
Бачачи Свого Агнця, що ведеться на заколення,
Марія слідувала за Ним із розпущеним волоссям
разом з іншими жінками, вигукуючи:
Куди йдеш, Дитя Моє,
чому так поспішно йдеш?
Хіба знову йдеш на весілля в Кані,
щоб знову перетворити воду на вино?
Чи йти Мені за Тобою, Сину,
чи чекати Тебе?
Промов до Мене, Слове,
не мовчи переді Мною,
бережи Мене Чисту,
адже Ти — Син і Бог Мій.
Молитва Божій Матері
О Многостраждальна Мати Божа,
Превищa всіх дочок землі Своєю чистотою
і численними стражданнями, перенесеними на землі!
Прийми наші зболені зітхання
і збережи нас під покровом Твоєї милості.
Бо іншого захисту і теплого заступництва,
окрім Тебе, ми не знаємо.
Але як Та, що має дерзновіння перед Народженим від Тебе,
допоможи і спаси нас молитвами Своїми,
щоб безперешкодно досягли ми Царства Небесного,
де зі всіма святими будемо славити
Єдиного в Тройці Бога —
нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.