19 квітня 2025 року для вірян Православної Церкви — останній день Великого посту та переддень найважливішого християнського свята — Світлого Христового Воскресіння. У цей день згадаємо канонічну історію, значення назви цієї суботи, а також основні правила й традиції, пов’язані з нею.
Передвеликодня субота: Страсна, Тиха і Велика
Останній, шостий день Страсного тижня та завершення Великого посту, що тривав 48 днів, знаменує для православних християн близькість Великодня. Це день скорботи та водночас надії: Ісус Христос, Який зазнав страждань на хресті, ще перебуває у гробі, але серця вірян уже сповнені тихої радості в очікуванні Його славного Воскресіння. Саме тому цей день називають і Страсною, і Тихою, і Великою Суботою.
Нагадаємо, що за наказом римського прокуратору Пилата до гробу, в якому було покладене тіло Ісуса, приставили варту, а сам вхід до печери було опечатано. Саме той факт, що печать залишилася цілою, але тіла в гробі не виявили, став свідченням Воскресіння Спасителя.
Шлях до спасіння: важливий день в історії Церкви
Священнослужителі більшості християнських конфесій вірять, що саме у Велику суботу Ісус Христос зійшов до аду, щоби визволити душі праведників. Цього року православна і католицька Пасха збігаються, тому Велику суботу відзначають одночасно і східні, і західні християни.
Згідно з церковним переданням, до Воскресіння Христового ад мав інше значення. У ньому перебували душі всіх людей, померлих до приходу Спасителя — навіть праведників і святих старозавітного часу. Саме Син Божий вивів із аду душі всіх праведних, зокрема прародителів Адама і Єву.
Так виник «новий порядок» — після смерті душа людини йде або до Царства Небесного, або, на жаль, до місця вічного відчуження.
Що прийнято робити у Велику суботу
Православні християни проводять цей день у тиші та молитві, готуючись до Великодня. У домівках фарбують яйця, печуть паски, а в храмах відбувається освячення великодньої їжі — пасок, крашанок, сирних пасок.
У цей день дозволено вживати гарячу пісну їжу, але без олії.
Церковні богослужіння починаються з самого ранку й тривають до пізнього вечора. Вони містять у собі як скорботні, так і світлі елементи. Під час ранкової служби священнослужителі виносять плащаницю — полотно із зображенням покладеного у гріб Спасителя, обгорнутого після розп’яття. З нею звершують хресний хід довкола храму. Проповіді в цей день присвячені похованню Ісуса Христа, Його перебуванню у гробі та сходженню до аду.
Увечері, перед початком пасхального богослужіння, священики перевдягаються в світлі ризи, а плащаницю переносять до вівтаря, де вона перебуватиме сорок днів — до свята Вознесіння Господнього.
Народні прикмети
З давніх-давен вважалося, що за погодою у Велику суботу можна передбачити, яким буде літо: якщо день ясний і теплий — літо обіцяє бути спекотним. Якщо похмуро й холодно — літо буде прохолодним і дощовим.
Також існує повір’я, що цього дня не можна нічого позичати чи віддавати з дому — ні речей, ні продуктів. Уважається, що разом із ними можуть піти з дому щастя, удача й здоров’я.
У деяких родинах зберігся звичай класти у воду освячене яйце, щоб згодом умиватися цією водою — для збереження молодості, краси та сили.
Чого не можна робити у Велику суботу
Не влаштовують веселощів, гулянь і застіль, тим більше з алкоголем. Існує повір’я: хто сміється у Велику суботу — той цілий рік плакатиме.
Не проводять шлюбних церемоній і вінчань, адже це може стати причиною сімейних проблем.
Не займаються важкою працею, прибиранням, ремонтом — усе це краще зробити заздалегідь.
Не їдять освяченої пасхальної їжі до початку Світлого Воскресіння, тобто до завершення нічного богослужіння.
Від щирого серця бажаю вам віри у Боже чудо, миру, радості та благословення!