Промовляйте цю молитву хоча б подумки — і Господь ніколи не залишить вас! Яка ж користь від цієї молитви? Чи потрібно молитися вголос, чи краще в тиші? Поради старців і Святих отців.
У Святих Отців ця молитва має назву — розумова або таємна молитва. Людина, яка уважно провадить своє життя і постійно творить Ісусову молитву, обов’язково відчує в душі мир і радість у Святому Дусі — навчають отці.
У цій молитві — звернення до Христа з покаянням і проханням про милість до грішної душі.
Старці Оптиної Пустелі говорили, що цією молитвою можуть молитися й миряни. Вона — коротка, але сповнена глибокого змісту: покаяння, смирення і надії на Боже милосердя.
Сам Господь говорить, що Ім’ям Його можна виганяти бісів, а кожен, хто звернеться до Нього з вірою, неодмінно отримає допомогу:
«Іменем Моїм будуть виганяти бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій; і коли вип’ють що смертоносне — не зашкодить їм; покладуть руки на хворих — і вони будуть здорові»
(Євангеліє від Марка 16:17–18).
Преподобний старець Серафим Вирицький говорив:
«У найтяжчі часи зможе спастися той, хто, скільки має сил, буде подвизатися в Ісусовій молитві…»
І головне, пам’ятайте: молитва — це не заклинання, а живе спілкування з Богом і смиренне прохання про прощення і милість.
Вісім слів, у яких укладене ціле Євангеліє:
«Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мя, грішного(у)»
Ми, християни, сповідуємо Ісуса Христа Богом і Спасителем нашого життя. Ось що каже про Ісусову молитву преподобний Варсонофій Оптинський:
«Скорбота — доля кожної людини. Це не кара, а хрест, і його треба нести. Але як нести? Де шукати підтримки? Одні шукають її серед людей, у мирському — і не знаходять. Чому? Бо шукають не там. Мир, світло й сили треба шукати в Бозі — через Ісусову молитву».
Святитель Феофан Затворник навчав, що спочатку до Ісусової молитви себе потрібно змушувати. Але слід пам’ятати головне правило:
«Кожна молитва має виходити з серця. Інакше — це не молитва. І ті, що з молитовника, і власні коротенькі прохання — усе має йти з серця до Господа, Який перед нами. Тим більше — така повинна бути Ісусова молитва».
І ще святитель нагадував: дарів Божих ми удостоюємося не за кількістю молитов, а за смиренням серця.
Варто пам’ятати: Ісусова молитва — це не медитація. Під час молитви розум і серце мають бути уважні та зосереджені на Господі.
Ось підбадьорливі слова старця Йосифа Ісихаста у листі до духовного чада:
«Ти не бачиш, скільки демонів падає і тікає від кожного твого звернення до Бога. Ти бачиш лише рани, які вони тобі завдають. Але знай: і вони вражені, і тікають. Від терпіння — втікають із жахом, а молитва завдає їм болючих ударів».
Як і де творити Ісусову молитву?
Навіть пошепки промовляйте цю молитву, — вчать святі отці. Якщо ж немає такої змоги — моліться подумки.
Наприклад, у транспорті, на роботі або серед людей — моліться про себе. А коли маєте змогу — хоча б пошепки творіть Ісусову молитву.
Зрозуміти всю благодать і дію цієї молитви зможе лише той, хто досвідчив її на власному духовному шляху. Ісусова молитва має величезне значення в житті християнина.
«Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мя, грішну(ого)» — цими словами має взивати до Бога кожна віруюча душа.
Господь чекає, щоб ми звернулися до Нього.
Дякую вам, дорогі мої, що дочитали цю статтю до кінця. Нехай Господь благословить кожного з вас!