Старці не радять ділитися цими речами навіть із найближчими. Чому? Це запитання справедливе, й сьогодні, дорогі мої, поговоримо про важливість дбайливого ставлення до власних слів.
Перше — не варто розповідати про сімейні конфлікти
Не потрібно обговорювати своє подружнє життя, а особливо — сварки чи труднощі. Народна мудрість каже: «Не винось сміття з хати». І це має глибокий зміст. Багато хто з нас звик обговорювати особисті проблеми з друзями, шукаючи підтримки. Здавалося б, у цьому немає нічого поганого. Але…
Преподобний Геннадій говорив:
«Що між вами в родині буває — не винось із дому в люди, а що побачиш або почуєш погане поза домом — того не принось у свій дім».
На жаль, буває так, що саме найближчі знайомі й руйнують родини. Не варто ділитися навіть великою радістю з подругами — нехай і несвідомо, але заздрість може прокрастися в їхнє серце й негативно вплинути на ваш дім.
Заздрість — це непросте й важке почуття. Від неї до зла — лише один крок.
Усі питання, що виникають у родині, слід вирішувати разом, не залучаючи сторонніх.
У ідеалі родина — це мала Церква. Чоловік — її пастир, а всі члени родини повинні його слухати. І чоловік має любити й берегти свою сім’ю, як пастир береже свою Церкву. Усе, що намагається втрутитися ззовні, — від лукавого.
Друге — не поспішайте ділитися планами на майбутнє
Це тісно пов’язано з першою порадою.
Коли ми відкрито розповідаємо про свої наміри, життєві цілі, мрії — ми можемо викликати не лише заздрість, але й опір, осуд, а іноді й пряме втручання з боку інших.
Набагато краще — довірити свої плани Богові. Смиренне серце відкрите для Його допомоги та провидіння. Просіть благословення на всяку справу у святих, у Божої Матері, у свого Ангела-Охоронця:
Богородицю — як Заступницю всього людства;
Ангела-Охоронця — що охороняє тіло від хвороб, а душу — від спокус (але слід пам’ятати: злі думки й вчинки відганяють ангелів);
Святого, ім’ям якого вас хрестили;
Святителя Миколая — захисника і трудівника, що допомагав усім у потребі;
Святого Трифона — помічника у добросовісному виконанні обов’язків;
І всіх улюблених вами святих.
Можна коротко звернутися: «Господи, благослови!»
Пам’ятайте: молитва — не заклинання, а щира прохання про допомогу. Не лінуйтеся — кілька хвилин молитви можуть змінити ваш день.
Молитва перед справою:
Господи Ісусе Христе, Єдинородний Сину Безпочаткового Отця! Ти сказав устами Своїми пречистими: без Мене не можете робити нічого. Господи мій, Господи, вірою приймаю це в душі та серці своєму й припадаю до Твоєї доброти: допоможи мені, грішному, розпочату справу звершити заради Тебе, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Хіба не в цьому — таємниця щасливого життя: в упованні на волю Божу й мирному, радісному серці?
Третє — не вихваляйтеся добрими вчинками
Гордощі можуть одразу відібрати все благо, яке ви набули через добрі справи.
Чому не варто хвалитися благодійністю? А якщо людина просто хоче подати приклад іншим?
Але Слово Боже каже:
«Стережіться творити милостиню вашу перед людьми, щоб вас бачили: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного» (Мт. 6:1).
Тобто, якщо ви хвалитеся, шукаєте людського схвалення — перед Богом ваша справа вже не має сили.
Той, хто робить добро «на показ», уже тут, на землі, отримує свою нагороду — у вигляді похвали та визнання. Але на Небесах ці справи стираються, як ніби їх і не було.
Добро потрібно робити насамперед перед Богом — тоді Він, Який бачить таємне, воздасть явно.
Святитель Лука (Войно-Ясенецький) Кримський казав:
«Творіть милостиню кожен по можливостях. Не треба віддавати все, але діліться з ближніми частиною свого майна — навіть якщо воно скромне. Усе добро, що ми робимо для нужденних, Господь приймає як зроблене для Нього Самого. Кожну милостиню, що ми кладемо в руку бідного, Сам Бог приймає у Свої Руки».
Господь хоче, щоб люди прославляли не нас, а Його — бо ми лише знаряддя, через яке звершується Його милосердя.
«Коли ж ти твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить права, щоб милостиня твоя була втаємничена; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мт. 6:3–4).
Господь із любов’ю дивиться на тих, хто виконує Його заповіді, і благословляє їх у житті:
«Хто чинить милість убогому, той дає в борг Господеві, і Він відплатить йому за його добродійство» (Притчі 19:17).
Підсумуймо:
Не говори зайвого, не розкривай планів, не хвались добром. Нехай серце твоє буде смиренним, а справи — прихованими від людських очей, але відкритими для Бога. І тоді — мир, любов і благословення оселяться у твоєму житті.