Навіть люди, далекі від релігії, завдяки вихованню та класичній літературі чули фразу: «Знати, як „Отче наш“». Цей вислів означає, що щось має бути в пам’яті постійно, миттєво відтворюватися та використовуватися практично в будь-який час дня і ночі. Ці властивості цілком підходять і для віруючих людей, які повинні розуміти та користуватися Господньою молитвою на благо всього життя.
Але чи всі ми правильно розуміємо слова цієї молитви? Ні, не всі. Про окремі фрази та слова у Святій молитві сперечаються богослови досі, попри те, що люди моляться нею щодня вже понад 2000 років.
Фраза «Нехай прийде Царство Твоє» звернена в майбутнє, але це зовсім не означає, що Бог не править світом. Від створення світу Господь керує ним, і це природно та правильно. Тому «нехай прийде» слід розуміти як «нехай відкриється для людей». Зрозуміло, що світла не бачать сліпі, а також ті, хто свідомо заплющує очі, щоб не бачити його. Але світло від цього не зникає.
Так само і Царство Боже, хоча його не видно людям через їхню духовну сліпоту чи небажання бачити його, нікуди не зникло. Воно є. І коли Господь прийде на Землю під час Суду, Його Царство побачать усі, незалежно від того, чи хочуть вони цього, чи ні.
Святі отці про Царство Боже
Засновники та святі отці нашої Церкви розрізняють Царство Боже трояко:
- Царство сили (влади);
- Царство благодаті;
- Царство слави.
Як уже було сказано, царство влади Бога поширене на весь світ від дня його створення. Все, що існує у світі, зокрема демони, підпорядковується Богу і перебуває в Його руках. Його сила проникає скрізь і поширюється на все. Тому в цьому сенсі Боже Царство вже з нами, і ми перебуваємо в ньому.
Господь не хоче, щоб люди служили Йому мимоволі, під примусом. Ні, Він створив людей для того, щоб вони вільно та вдячно любили Його, шанували та прославляли Його ім’я.
Виконуючи Божу волю, кожен може насолоджуватися Його дарами та дякувати за них. Але люди часто не дотримуються Божих заповідей, втрачаючи можливість насолоджуватися правдою, миром і радістю. Ось про досягнення цього Царства ми й просимо у словах Господньої молитви.
І воно прийде, навіть без наших молитов. Царство Боже з’явиться саме собою, адже Господь сам вирішив урятувати світ – Його про це ніхто не просив. Незважаючи на всі гріхи, злість, байдужість та пороки людей.
Закликаючи Його у молитві, ми не можемо вплинути на це рішення. Але ми повинні славити Господа, доводити Йому свою готовність виправитися, демонструвати бажання змінитися та стати частиною цього Царства. Адже яка нам користь, якщо воно прийде, а ми не матимемо до нього жодного відношення? Порятунок та благодать будуть поруч, а ми залишимося за порогом.
Тому вкладати особливий зміст у ці слова надзвичайно важливо. Це означає, що ми готові стати причасниками, що ми «вдягнені у світлі шлюбні шати» й готові увійти на бенкет, як сказано у притчі Господа. Тобто під словами «Нехай прийде Царство Твоє» ми маємо на увазі: «Прийди і вселися в нас».
Прославляючи Господа, ми дякуємо Йому та усвідомлюємо, що це лише мала частина тієї благодаті, на яку ми повинні сподіватися.
Саме така молитва — осмислена, щира, а не формальна, не завчена механічно — обов’язково дійде до Господа. Вона стане свідченням нашої готовності змінитися, відкинути гріхи та очищати душу, щоб бути гідними жити у Царстві Божому.