Серед багатьох жанрів і типів християнських молитов особливе місце в культурі православної церкви займають акафісти – особливі хвалебні пісні на честь Спасителя, Божої Матері або святих. Коріння хвалебного гімну йдуть далеко в минуле. Первісне вихваляння було написано в честь Богородичного Собору, приблизно в VI столітті, а наступний акафіст оспівував Благовіщення. Різниця між акафістом та іншими співами полягає в тому, що перший в хвалебному тексті оспівує події Нового Завіту. Унікальний факт – жанр акафісту зберігся до сучасників практично в незмінному вигляді.
Хвалебний спів висловлює подяку людини Творця, Діві Марії, Ангелу-хранителю, або певному святому. Щоб більш зрозуміти і вникнути в суть і сенс благого тексту, бажано вивчити житіє святого, якому йде вихваляння, ознайомитися зі знаменними, радісними і скорботними подіями в його житті.
До читання акафісту люди вдаються з різних причин. Це може бути сердечне шанування улюбленого святого (в цьому випадку молитовник підносить вдячну хвалу святителю, а не виключає милості Божої). Зазвичай при читанні (співі) акафістів люди молять про зцілення від тяжких недуг, просять допомоги у сімейних плутанинах, просять захистити від ворогів, позбавити від душевних мук, просять благословення на здійснення добрих справ.
У православній культурі акафісти мають глибокий релігійний сенс. При молитовному співі людина прагне і рухається назустріч Богові, його серце наповнюється божественною благодаттю, зникають болісні сумніви, а розум «сигналізує», що молитовник вибрав вірний шлях і звертати з нього не можна.
Якщо людина відчуває сильне бажання прочитати акафіст, то їй не обов’язково йти в храм Божий. Хвалебну пісню вона може зробити у себе вдома. Але необхідно знати, що читати її слід стоячи, тим самим висловлюючи повагу і пошану до Господа, Його Матері або святого угодника. Якщо ж молящий перебуває в похилому віці або є обмеження у фізичній активності – він володіє винятковим правом молитися сидячи. Це ж правило стосується жінок на великих термінах вагітності.
Навіщо читають акафіст?
Зазвичай християни вихваляють або дякують Ісуса Христа, Його Пресвяту Матір, просять милості і захисту в життя у Небесних угодників:
про допомогу в зачатті довгоочікуваної дитини;
про швидке і легке вирішення вагітності;
про щастя дітей і онуків;
про швидке знищення недуг;
про позбавлення від залежностей: алкоголізму, наркоманії, ігроманії;
про завершення військових дій і повернення захисників додому живими;
про припинення болісної душевної скорботи;
про позбавлення від бідності;
про гідний вихід зі складних ситуацій (в житті, на роботі, в сім’ї).
Віруючі помічають, що після читання акафісту з ними відбуваються дивні речі:
при зверненні до Христа душа світлішає, її покидає чорнота і вантаж проблем, вона наповнюється радістю і щастям, а сам людина готова співати і літати від легкості, яка наповнює її;
при щоденному читанні акафісту молящий швидше розуміє текст молитви, Біблійні події;
після читання (співу) славослів’я йдуть всі сумніви про успішні результаті задуманого справи.
В рази підсилює звернення до Неба молитва за угодою – колективне виконання акафісту. Рідні та близькі люди, та й просто знайомі, які живуть в різних містах країни і далеких куточках планети в певний час починають читати (співати) певний акафіст.
Правила піснеспіви
Акафіст слід читати стоячи, обличчям до іконостасу і молитися тому святому, кому підноситься молитовна пісня. Якщо на іконостасі немає лику святителя, то потрібно піти в храм. У разі, якщо немає ікони і немає можливості відвідати церкву, то слід стати обличчям на схід і прочитати акафіст.
Перед початком читання необхідно прочитати предначінательну молитву. Це може бути «Отче наш» або інша (рекомендується користуватися молитвословом, придбати який можна в церковній лавці приходу).
У кожному акафісті є 25 пісень (13 кондаків – хвалебних, 12 икосов – розлогих). Вони пояснюють людям сутність святкової події. Всі ікоси закінчуються словом «Радуйся», а після закінчення Кондаків ми чуємо «Алілуя» – «хваліть Бога». Останній кондак – це звернення святому, кому присвячений акафіст, він читається тричі. Потім слід прочитати молитву.
Клірики рекомендують читати акафіст тоді, коли душа просить. Але в Великопусні дні вихваляти Небо не прийнято.
Акафіст є спів, але співати його не обов’язково, досить текст просто прочитати, з любов’ю і благоговійно.
Акафіст – це вічна і полум’яна пісня серця. І кожен віруючий благодатно шанує її і зберігає в своїй душі, як самий дорогоцінний скарб.