Гріх осуду в православ’ї
Гріх осуду в православ’ї

Гріх осуду в православ’ї

Серед заповідей Божих не зустріти «не осуджуй», але засудження є гріхом. Чому? Справа в тому, що порівняно просте у виконанні і досить поширене в побуті засудження гріховно з тієї причини, що є добре замаскованим проявом ненависті. Ненависть же усуває любов і заважає виконанню однієї з найважливіших заповідей: «Люби свого ближнього як себе самого». Таким чином, засудження свідчить про відсутність любові людини не тільки до оточуючих людей, але і до себе самої.

Чому засудження є гріхом?

Церковний письменник Єрма в книзі «Пастир» висловив, що не слід, не тільки засуджувати кого-небудь, а й слухати тих, хто піддає осуду інших, тому що, слухаючи ми беремо участь, а беручи участь, грішимо.

Стан засудження віроломно і є демонічним. Першим. хто випробував осуд був диявол, який засудив і обмовив Бога перед прабатьками. Згодом він став навчати цього гріха людей і продовжує успішно цим займатися.

Причина засудження криється в нас самих, а не в засуджуваних нами. Преподобний Серафим Саровський говорив: «Хто зайнятий пізнанням самого себе, тому ніколи помічати за іншими». Стало бути, засуджуємо інших від незнання себе.

Засудження – гріхопадіння повсякденне. Ми впадаємо в нього, ведучи нешкідливі бесіди про своє життя, життя знайомих і країни в цілому, в середовищі знайомих і малознайомих людей. На жаль і в колі своєї сім’ї також, залучаючи в гріхопадіння близьких людей і даючи приклад для наслідування своїм дітям.

Для захисту від пліток, брудних чуток і спокуси в них брати участь, є молитви:

Архангелу Михаїлу;
Пресвятої Богородиці;
Миколі Чудотворцю.

Що є осуд?

Якщо бачиш гріх і душа болить – це міркування, а якщо зловтішається – це осуд. Засудження – гріх, тому що засуджуючи, людина приміряє на себе Божественну роль, а це гріховно. Досконале всує або навмисно засудження необхідно сповідувати.

Любов і ненависть два протилежних стану, і жити людина може тільки в одному з них. Засудження є добре замасковане прояв ненависті. Засудження бачить інших набагато гіршими, ніж вони є через звеличування себе над іншими, або кращими з-за лестощів і плазування, перед вищестоящими, і зберігають ключі від шуканої вигоди. Боротися зі спокусою засудження неможливо. Є лише один шлях відходу від цього гріха, в сторону любові через покаяння і молитву.

Засудження безглуздо, оскільки: «Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судить іншого …. Тому що судячи іншого робиш теж. » (Рим 2: 1-4)

Засуджуючи інших, ми бачимо в них часткове відображення себе. «Зла людина з злого скарбу виносить лихе» (Мф.12: 35). Православ’я вчить: замість нанесення ран за гріхи іншим слід лікувати свої власні.

Ми повинні ставитися до людей з любов’ю за Божою подобою, але відкидаючи гріх в їх словах і вчинках без осуду. Як розпізнати в собі осуд? Якщо бачите людину в стані глибокого алкогольного сп’яніння, то сказати він напився або він п’яний, є констатація факту, тобто судження. Сказати ж що він кінчений алкоголік є осуд і гріх.

Засудження безглуздо, тому що осміяння і лихослів’я, якими, по суті, воно є, не приведуть до перевиховання грішника. Перевиховувати потрібно так, що самому не стати судимим.

Підступність засудження в тому, що ледь помітна межа між засудженням особи і її вчинку. Оцінити вплив це одне, а дати оцінку особистості, зовсім інше. Кожен має право на покаяння і виправлення. Засуджуючи вчинок, ми даємо оцінку, піддаючи осуду людини, тим самим позбавляємо її права на виправлення, а нам невідомо яку цінність вона має для Господа, адже Ісус свою кров пролив за всіх в рівній мірі, і нікого не засуджуючи, спокутував всіх однаково.

Важливо розуміти: право на виправлення вчинків ближнього, дається виправити людині. У такому випадку існує право на напоумлення, замість осуду. Можна обговорювати вчинки, але не можна судити особу скоєному. «Не судіть, і не судимі будете» – слова, які допоможуть уникнути спокуси засудження. Бог єдиний суддя, що оцінює наші особистості. «Господи даруй мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого» – ця коротка молитва допоможе уникнути гріхопадіння.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

We use cookies in order to give you the best possible experience on our website. By continuing to use this site, you agree to our use of cookies.
Accept