Кожна людина рано чи пізно стикається віч-на-віч з питанням віри і Бога. Хтось приходить до церкви після багатьох років пошуків, хтось – в результаті хворобливих втрат, хтось – інтуїтивно.
Але навіть ті, хто ніколи не був у храмі рано чи пізно задають собі питання: як поговорити з Богом, щоб Він почув? Взагалі треба і як треба спілкуватися з Богом?
Атеїсти заперечують існування Бога, але, як сказав один мудрець: «Нема атеїстів в падаючому літаку». Людина починає шукати Господа найчастіше в хвилину скорботи, коли залишається тільки одна надія – це Творець. Саме тоді люди починають задаватися питанням: «Як поговорити з Богом, щоб Він почув мене?».
Спілкування з Богом
Деякі переживають, що Господь дуже високо і Йому немає діла до проблем людей, хтось переживає, що не зможе знайти правильних слів. Отже, з чого ж потрібно почати і як потрібно спілкуватися з Богом?
Для початку, слід зрозуміти, що Господь завжди чекає людину і жадає спілкування з нею. Він створив людину для спілкування з ним, тому не слід боятися, що Господь зайнятий важливими справами. Його найважливіша справа – це людина, тому Він завжди чекає його і бажає вислухати, так що не треба відкладати це.
Людина була створена для спілкування з Творцем. Це наша мета і завдання. Саме тому, часто люди відчувають всередині порожнечу, їх ніщо не може наповнити, вгамувати спрагу. Такій людині завжди не вистачає спілкування з Господом. Тільки маючи відносини з Всевишнім, людина може вгамувати цю духовну спрагу. Звичайно, не всі вміють це робити.
Чи є сенс звертатися до Бога?
Для початку, слід розібратися, що таке ставлення з Творцем і як почати з Ним спілкуватися. У кожної людини є відносини: з близькими, рідними, сусідами, друзями та іншими людьми. Не всі відносини спочатку були глибокими. Все починається з постійного регулярного розмови, проведення часу разом.
Важливо! Всі ми будуємо відносини з людьми, і за таким же принципом повинні будувати відносини з Небесним Отцем.
Спілкування з Творцем наповнює і живить нас. Ісус Христос говорив більше про духовний хліб, тобто про спілкування і молитву. Саме про такий хліб християнам, та й усім людям, слід дбати найбільше. Не слід думати, що грішникові не дозволено молитися і спілкуватися з Отцем Небесним або Він його не чує. Христос сказав: «Не до сильних світу цього прийшов Я, але до немічних і слабких”. Грішники і є ті самі немічні і слабкі і саме вони найбільше потребують порятунку, яке несе святе спілкування з Господом.
Отже, спілкування з Господом необхідно будь-якій людині, але тут теж існує небезпека, яку несе гордість і черстве серце. Якщо людина читає вранці молитвослов і думає, що цього достатньо, причому читає наспіх, поспіхом, думаючи, що важливо саме дія – це не так.
Можна молитися в автобусі, але мати покаянне щире серце і таку ж молитву. Саме це Отець Небесний розцінює як молитву і спілкування з Ним. Важливо не те, що людина робить (молиться, читає, співає), а то з яким серцем вона це робить. Впевненість у власній непогрішністі та правоті – це небезпечна гордість, яка як стіна виростає між Творцем і людиною.
Молитовне правило, перш за все, попереджає, що необхідно налаштувати своє серце для спілкування і слухання Господа, щоб можна було правильно зробити молитву.
Налаштувавши серце, людина може правильно поговорити з Творцем, може бути почутою Ним і, в свою чергу, почути Отця. Така правильна молитва називається камертоном, тому що допомагає чути і слухати.
Людина схожий на якийсь музичний інструмент. Важливе внутрішнє, що в ньому є, Спілкування з Творцем живить наш дух, наповнює нас, робить нас подібними Христу. Регулярно спілкуючись з Творцем, людина змінюється, як якщо б вона змінювалася від постійного спілкування з людиною.
Незважаючи на те, що спілкування з Господом – це вільна дія, вона вимагає регулярності і виконання деяких правил.
Як ефективно проводити час з Отцем Небесним і формувати з Ним стосунки? Можна дотримуватися наступних порад:
виділити чіткий час для спілкування з Богом – найкраще робити це вранці, поки свідомість не захопила суєтність цього дня. Найкраще якщо це буде один і той же час, для цього можна використовувати будильник. Молитися можна і на протязі всього дня, але відведений час має неухильно використовуватися для більш глибокого, спокійного пізнання Бога;
вибрати тихе місце, де ніхто не буде заважати. Нехай це буде окрема кімната, галявина в лісі, лавочка в парку, головне, щоб там можна було спокійно молитися;
використовувати для розмови з Господом можна молитвослов або власні слова. Можна читати Писання і після молитися своїми словами;
найкраще підготувати не тільки свій дух, а й тіло до розмови з Богом. Не слід робити це в піжамі або нижній білизні.
Слід пам’ятати, що, незважаючи на те, що Бог – перш за все наш Батько, Він заслуговує на пошану й поклоніння.
Не існує в християнській вірі якогось алгоритму розмови з Отцем Небесним. Кожна людина самостійно налаштовує свій камертон і слухає Бога. Кожен самостійно шукає свій шлях пізнання. Для кого-то працюють одні поради, для кого-то – зовсім інші.
Але мета кожного віруючого – все своє життя побудувати так, щоб головним пріоритетом було спілкування з Творцем. Бо для християнина і людину в принципі немає нічого важливішого за це – часу, проведеного в розмові з Богом!
Де можна зустріти Бога?
Найпростіша відповідь – в храмі. Саме там Він чекає людини. Саме там звучать піснеспіви і хвали Господу. Там створюється особлива атмосфера, яка налаштовує людину на розмову з Творцем, спілкування з Всевишнім. Там немає відволікаючого телевізора чи Інтернету, там людина може робити тільки одну справу – хвалити і говорити з Творцем.
Але, звичайно, не можна сказати, що Бог живе тільки в церкві. У Писанні сказано – Дух дихає де хоче, тому Господь перебуває скрізь і всюди. Людина часто може відкладати похід до церкви, вона може шукати причини і будь-які «відмазки», щоб не йти туди і, відповідно, не молитися Творцеві. Але це не правильно. Господь – усюди.
Розмовляти з Ним можна в автобусі або вдома, на роботі або в метро. Зовсім неважливо місце, важливо – стан душі і бажання.
Церква зручна тим, що сама атмосфера там сприяє молитві. Але ці умови можна створити і вдома: запалити свічки біля ікон, приглушити світло, включити, за бажанням, класичну музику і почати говорити. Налаштувати своє серце на розмову і молитву з Творцем, а також на те, щоб чути відповіді.
Можна молитися своїми словами або читати молитвослов, або Святе Письмо – все це правильно і необхідно.